Сева́н (цІам. Սևանա լիճ) — Кавказалъул бищун кӀудияб хӀор, жибги ЦӀамухъ тӀалъиялда бугеб. ХӀоралъул гӀатӀилъи буго 1240 км² ХӀорниса чвахула Раздан гӀорСеваналъул ва Разданалъул лъинал хӀалтӀизарула Севан ГЭС-азул каскадалъ. 1978 соналъ рагьана тӀабигӀаталъулаб миллияб парк «Севан».[1].
Севан хӀоралъул лъималъул тӀасалъи буго ралъдал гьумералдаса 1898 метраялъул борхалъуда. Лъел тӀасалъиялъул гӀатӀилъи буго 1240 км² (1360 км² лъел къадар гӀодобе ккезегӀан). Гьоркьохъеб гъварилъи буго 26,8 м, бищун цӀикӀкӀараб — 80 м.
Лъим бакӀарулеб хӀавузалъул гӀатӀилъи буго 4750 км²[2] (дагьалги цересел баяназда рекъон — 4890 км²)[3]. Лъел къадар (2009 соналъул байбихьуда) — 36,088 км³[4].
ХӀорнибе чвахулеб буго28 лъар, къватӀибе чвахулеб буго цохӀо Раздан гӀор (Эресалъул гӀаркьел). ХӀор ккола тектоникиябгин сангаркъараб. ЦӀаргӀахьалаб жаниблъиялъул лъугьин буго тектоникияб, сангаркъай абуни лъугьун буго голоцениял лаваби сабаблъун[5].
Севан сверун къан буго сиртаз: шималияб рахъалдаса Памбак ва Арегуни, шималиябгин бакъбаккудаса — Шагьдагъ (Севан-бал), бакътӀерхьудаса — Гегам, жанублъиялдаса Варденис[6].
Жал хӀонире цутӀарал Шоржи лъедагъоркьаб хӀокӀалъги Артаниш бащдабчӀинкӀиллъиялъги Норатус квачӀалъги Севан бикьула кӀиго бутӀаялде: ГьитӀинаб Севан (бакътӀерхьул) ва КӀудияб Севан (бакъбаккул). ГьитӀинаб Севаналъул руго кӀудияб гъварилъиги чанчахарал рагӀаллъабиги, хӀоралъул гьеб рахъалда буго гӀемерисеб лъим. Севаналъул бищун гъваридаб бакӀ буго Арегун балалъул аххалъиялдаса рикӀкӀад гьечӀеб бакӀалда. КӀудияб Севаналъул буго битӀараб тӀину, гъварилъи 30 метраялде гурони бахунаро.
Севан хӀор буго бацӀцӀадаб, лъел гьумералъул кьер буго хъахӀиккараб. Лъел минерализация бахуна 700 мг/л-ялде.
Территориялъул кӀудияб бутӀа (гӀ.-ш.17 аз. га), лъел къадар гӀодобе ккеялъ къватӀибе реххараб, бацун буго гӀамаз чӀчӀараб гъветӀ-хералъ. Буферияб зонаялда бижулеб буго цӀцӀени, гӀинтӀи, сани. Гьенир руго гӀемерал астрагалал, акантолимонал, жидеда гьоркьор тӀагӀунел ругел навгӀалги ругел. Севаналъул хӀавузалда цӀунун хутӀун руго миккил гъутӀи ругел бакӀал[7].
Тарихиял гӀарасазул бищун машгьураб буго Севанаванк килиса, жибги хоралъул шималибяги бакътӀерхьуда Севан щагьаралда аскӀоб бугеб бащдабчӀинкӀиллъиялда бугеб. Цогидаб килиса, бакътӀерхьул щобда бугеб, — Айриванк. Арцванист росулъ хӀоралъул рагӀалда буго X хӀасруялъул килиса Ваневан.
![]() |
![]() | |||||||
{{cite web}}
: Unknown parameter |deadlink=
ignored (|url-status=
suggested) (help) «Горного журнала» за 1891 г.{{cite web}}
: Invalid |url-status=хвараб
(help)
{{cite web}}
: Unknown parameter |deadlink=
ignored (|url-status=
suggested) (help)