Стеван Боднаров (*12 авґуст 1905—†20. май 1993) єден з найплоднєйших скулпторох и малярох югославянского културного простору ХХ вику. Його уметнїцки анґажман тирвал вецей як седем децениї у историйним контексту дзе ше меняли держави и иделоґийни платформи.
Стеван Боднаров народзени 12. авґуста 1905. року у Ґосподнїнцох, општина Жабель, у худобней вельочисленей рускей фамелиї. Родичи го послали на виучованє шлореского ремесла дзе вон швидко указує окремну схопносц у формованю метала. Його талант обачує круг интелектуалцох на вистави новосадских ґимназиялцох 1923. року и потримую го же би пошол до беоґрадскей Уметнїцкей школи.Там учи скулпторство у класи Петра Палавичиния а малярство му преподава Михаил Милованович. Перши ґрупни вистави мал 1930. року у Беоґрадзе а самостойно почина викладац 1933. у Беоґрадзе и 1934. року у Новим Садзе. У Паризу пребувал од 1934. по 1939 рок дзе тиж викладал свойо роботи. Бул член уметнїцкей ґрупи Жем.
Под час Другей шветовей войни бул загарештовани од 1942. по 1944. рок, пре активносц у народношлєбодительним руху, у познатим лаґру на Банїци после чого ше з яри 1944. року приключел ґу партизаном.
Боднаров уж як узрети уметнїк интензивно твори свойо скулпторски и малярски роботи дошлїдно и континуовано шлїдзаци реалистични стил. Викладал у Москви, Кракову, Варшави, Санкт Петербурґу. Боднаров под час свойого творчого живота витворел импозантне число скулптурох, малюнкох, бистох, памятнїкох и мемориялних комлексох. Його дїла ше чуваю у велїх музейох и ґалерийох. Автор є мемориялного памятнїка страдалим у Яїнцох, велїх бистох народних геройох котри поховани у Крипти народних геройох на Калемеґдану. Автор є портрету и бисти Йосипа Броза Тита, Светозара Марковича Този, Иви Лоли Рибара, Ивана Милутиновича, Янка Чмелика, Жикици Йовановича Шпанца, Кости Абрашевича. Ширшей публики мало познате же Боднаров автор памятнїка Димитрия Туцовича хтори 2017. року, пре вибудов звучней фонтани, премесцени зоз штредзиска беоґрадскей Славиї на друге место.
Добитнїк є високих державних и професийних наґрадох: Награда Влади НР Сербиї 1947. року, награда 4. Юлий 1973. року, Седмоюлскей награди СР Сербиї 1973. року, награда Божидар Валтрович 1984. року, награда СУБНОР- а Войводини Йован Попович 1988. року и Вукова награда 1988. року. Ношитель є ордена роботи зоз червену заставу и Ордена заслугох за народ зоз стриберним венцом.
Його памятнїки ище вше стоя у Србобрану, Старей Пазови, Шабцу, Билей Церкви, Новим Саду, Беоґраду. Интересантне повесц же биста Светозара Марковича хтора од 1949. року стої спред Универзитетскей библиотеки у Беоґрадзе дїло Стевана Боднарова. Як маляр найчастейше мальовал портрети, пейзажи и вароши. Стеван Боднаров витворел вельки творчи опус алє, нажаль, нїґдзе нє найдзени попис його дїлох.
Умар 20. мая 1993. року у Беоґраду дзе и є и похованни у Алеї заслужних гражданох на Новим теметове
Подобова колония у Ґосподїнцох ноши назву Стретнуце у Стевана Боднарова . Колония ше, у орґанизациї Дружтва за руски язик, литературу и културу, отримує за школярох од 2001. року а за подобових уметнїкох од 2005. року.
Фото ґалерия