Іоан Дічезаре | |
---|---|
рум. Ioan Dicezare | |
![]() | |
Народився | 12 серпня 1916 ![]() Бухарест, Румунія ![]() |
Помер | 10 серпня 2012[1] (95 років) ![]() Бухарест, Румунія ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | ас ![]() |
Знання мов | румунська ![]() |
Учасник | Друга світова війна і німецько-радянська війна ![]() |
Військове звання | генерал-лейтенант ![]() |
Нагороди | |
Іоан Дічезаре (рум. Ioan Dicezare; 12 серпня 1916, Бухарест — 10 серпня 2012, Бухарест) — румунський льотчик-ас, один з найбільш результативних пілотів-винищувачів за всю історію румунської авіації.
До травня 1945 року Іоан Дічезаре, зробивши більше 500 бойових вильотів, здобув 16 підтверджених і 3 ймовірні перемоги.[2] За іншими даними здобув 40 повітряних перемог.
Італійського походження, справжнє прізвище родини Ді Чезаре.
З самого початку Другої світової війни літав у складі 7-ї винищувальної групи («Grupul 7 Vânătoare»). Воював проти авіації СРСР, США, а після виходу Румунії з Осі — проти Третього Рейху. Брав участь у боях під Сталінградом, Дніпропетровськом і Маріуполем, де він воював на боці німецької авіації; до 23 серпня 1944 брав участь в обороні нафтопромислів Плоєшті від бомбардувань авіації США, після 23 серпня 1944 року до кінця війни воював проти люфтваффе.
Літав на винищувачі Messerschmitt Bf 109 з розпізнавальним знаком «Hai fetiţo!» («Давайте, дівчатка!»).[2]
Найвідоміший бойовий епізод пов'язаний зі збитим ним 22 квітня 1943 радянським бомбардувальником Іл-4. Іоан Дічезаре після приземлення поруч з місцем падіння літака противника, погрожуючи пістолетом «Беретта», взяв в полон двох пілотів збитого бомбардувальника.
Він був останнім з живих пілотів 7-ї винищувальної групи ВПС Румунії, яким вдалося уникнути оточення і полону під Сталінградом.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |