Айналикавак

Айналикавак
41°02′17″ пн. ш. 28°57′19″ сх. д. / 41.03791667° пн. ш. 28.95531944° сх. д. / 41.03791667; 28.95531944
Країна Туреччина
РозташуванняСтамбул
Типпалац
СтильОсманська архітектура
АрхітекторБальяни
Побудовано1613

Айналикавак. Карта розташування: Туреччина
Айналикавак
Айналикавак
Айналикавак (Туреччина)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Палац Айналикавак (тур. Aynalıkavak Kasrı) — колишній літній палацовий комплекс османських султанів, розташований на північному узбережжі бухти Золотий Ріг у стамбульському кварталі Хаскей району Бейоглу.

Вважається, що будівництво комплексу почалося за правління султана Ахмеда I (1603—1617), згодом він багаторазово перебудовувався та добудовувався.

Спочатку займав частину узбережжя бухти та лісистих пагорбів між кварталами Касімпаша (тур. Kasimpasa) і Хаскей[1] та являв собою частину парку Терсане Хасбахче (тур. Tersane Hasbahce — «Сади верфі»), названого так на честь численних суднобудівних верфей, розташованих в цьому районі[2].

Нині колишня територія комплексу щільно забудована, а з декількох павільйонів залишився лише один, що знаходиться у віданні Департаменту національних палаців Туреччини.

Історія

[ред. | ред. код]

Вважається, що перша будівля завершена в 1613, за правління султана Ахмеда I[3]. Саме він побудував тут вишуканий павільйон, оточений запашним садом, а також апартаменти для свого гарему та господарські споруди.

За султана Ібрагіма I (1640—1648) палац розширений та добудований.

При Мехмеді IV (1648—1687) в 1677 палац згорів і заново відбудований[4]. Згодом додалися нові споруди, і палацовий комплекс отримав назву Терсане.

У XVIII столітті, в період розквіту палацу, він включав у себе апартаменти султана, гарем, покої головного євнуха та палацових викладачів, скарбницю та збройове сховище, молитовний зал, бараки палацової варти та кімнати прислуги. У комплекс палацу входили також численні паркові павільйони, купальні, басейни, мечеті та навіть акваріум.

У 1718 за султана Ахмеда III в новому павільйоні з'явилися подаровані венеційськими купцями дорогоцінні дзеркала надзвичайної висоти, якими прикрасили різні зали та кімнати палацу Терсане. Через це за палацом закріпилася й інша назва — Айнали Кавак Сарай (тур. Aynalı kavak saray), що перекладається як Палац дзеркальних тополь.

Архітектурний стиль і оздоблення павільйону зробили його рідкісним і видатним зразком класичної османської архітектури.

У кінці XVIII століття, під час правління султана Абдул-Гаміда I, палац, який перебував у напівзруйнованому стані, був відновлений великим візиром Коджа Юсуф-пашею. Останнім правителем, що проводив тут час, став Селім III, який в ньому складав свою музику. Однак при ньому більшість палацових павільйонів було знесено для розширення і осучаснення верфей.

Наприкінці XIX століття палац використовувався переважно для прийому іноземних делегацій.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. / 4485 / Айналов Каваку Каср[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Павільйон Айналов Каваку. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 29 листопада 2016.
  3. Kenan Kutoğlu, Önemli Bir Turistik Mahal Olarak İstanbul ve Milli Saraylar, İstanbul, 1994, s. 174.
  4. Haluk Y. Şehsuvaroğlu, İstanbul Sarayları, T.T.O.K. Yayınları, ş.a.y., Eylül / 1955, s. 21.

Посилання

[ред. | ред. код]