Академія дельї-Інкаммінаті

Академія дельї-Інкаммінаті
Дата створення / заснування 1582[1]
Зображення
Країна  Італія
Мапа

44°09′20″ пн. ш. 11°47′14″ сх. д. / 44.155417° пн. ш. 11.787139° сх. д. / 44.155417; 11.787139

Аннібале, Лодовіко та Агостіно Карраччі

Академія дельї-Інкаммінаті (італ. Academia degli Incamminati) — мистецька академія, заснована близько 1585 року в Болоньї братами Карраччі. Від цієї академії веде історію болонська школа живопису.

Академію заснував Лодовіко Карраччі разом з двоюрідними братами Аннібале та Агостіно. Точна дата заснування невідома і визначається між 1582 і 1585 роками[2]. Спочатку вона називалася «Академія деї-Дезідерозі» (італ. Academia dei Desiderosi), пізніше — Академія дельї-Інкаммінаті, що означає «Академія тих, хто став на правильний шлях»[3].

Одним з основних принципів Академії було прагнення до синтезу малюнку римської школи (Рафаеля та Мікеланджело) і колориту північноіталійського мистецтва (Корреджо та Тиціана)[4]. Художнім ідеалом вважався еклектизм, що об'єднував найкращі досягнення майстрів минулого. Ще одним принципом було малювання з натури з метою уникнення умовності формальних прийомів, які панували в той час у маньєризмі[3]. Лодовіко хотів зробити мистецтво інструментом, здатним пробудити в народі набожність, і вважав, що природність форм найкраще впливає на людські почуття[3]. В курс навчання також входили лекції з перспективи, архітектури та анатомії[4].

Завдяки активній діяльності академії її естетичні принципи незабаром набули чималого впливу. Академія Карраччі стала найпрогресивнішим і найвпливовішим художнім навчальним закладом в Італії того часу[5]. Вона була закрита в 1620 році після смерті Лодовіко[6]. Її найвідомішими учнями є Франческо Альбані, Гвідо Рені та Доменікіно[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://arts-graphiques.louvre.fr/detail/artistes/0/499-CARRACCI-Annibale
  2. Дажина В.Д. Карраччі // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2009. — Т. 13. Канцелярия конфискации — Киргизы. — С. 216. — ISBN 978-5-85270-344-6. (рос.)
  3. а б в Арган Дж.К., 1990, с. 132.
  4. а б Дубова О.Б., 2009, с. 63.
  5. а б Lodovico Carracci. Britannica. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 січня 2018.
  6. Дубова О.Б., 2009, с. 64.

Література

[ред. | ред. код]