У Сполучених Штатах Америки артцентри, як правило, є установами, діяльність яких спрямована на виявлення та створення доступності мистецтва для творчих людей. Іншим різновидом артцентрів є будівлі, які орендують художники, галереї або організації, пов'язані з мистецькою діяльністю.
У Великій Британії центри мистецтва виникли після Другої світової війни. Артцентри поступово еволюціонували: від місць для середнього класу до 1960-х і модних альтернативних центрів 1970-х років до осередків обслуговування всієї громади за допомогою програми забезпечення доступу користувачів крісел колісних та людей з інвалідністю у 1980-х роках.
У Європі більшість артцентрів перебувають на частковому урядовому фінансуванні, оскільки вважається, що вони позитивно впливають на суспільство та економіку відповідно до філософії моделі Рейнланд. Багато з цих організацій беруть початок у 1970-х, 1980-х та 1990-х роках у сквотах, які пізніше легалізували.
Перший артцентр в Україні був відкритий 16 вересня 2006 року в Києві Фондом Віктора Пінчука та названий PinchukArtCentre. Цей артцентр став наймасштабнішим осередком сучасного мистецтва у Східній Європі. Основним завданням діяльності PinchukArtCentre є модернізація української художньої сфери. PinchukArtCentre реалізує міжнародну програму виставок, семінарів, майстер-класів, здійснює підтримку культурних проектів та володіє колекцією робіт сучасного мистецтва, яка налічує понад 400 експонатів.
В останні роки приватні артцентри стали відкриватися і поза Києвом, у якому їх налічується 13. Серед артцентрів з найдинамічнішим розвитком можна зазначити львівську «Дзиґа»[2] (1993), чернігівський «Пласт-Арт»[3] (1998), дніпровську «Квартира»[4], харківську філію «Я-галереї» і «Єрмілов-артцентр» в Харкові. Донецький артцентр «Ізоляція» веде свою діяльність в Києві. Останнім часом нові артцентри активно відкриваються в різних куточках України: Білиць Арт Центр у Києві (2012)[5], артцентр ім. Віри Холодної в Одесі (2013)[6], ГО «Арт-центр „Простір“» в Запоріжжі (2014)[7], «Зело» в Полтаві (2014)[8], ГО «Арт-центр „Antre“» у Львові (2015)[9], MusicLife в Чернівцях (2016)[10], MASLO у Хмельницькому (2017[11]), «Галерея Ілько» в Ужгороді, Львівський муніципальний мистецький центр (2020) та багато інших[12].
↑«Основа арт-, яка є твірною для понад 80 новотворів, і повторним запозиченням з англ. art – ‘мистецтво’, де основа арт- позначає окремі різновиди мистецтва, особу, предмет, дію, місце, абстрактне поняття, пов’язане з мистецтвом; функціонує як частина складного слова: арт-керівник, арт-школа, арт-журнал..; як частина мішаної абревіатури: політарт, украрт; а також як основа афіксального похідного: артовий, стріт-артовий, артовик, артовичка, артувати. У складному слові арт- частіше займає препозицію: арт-керівник, артшкола, арт-ярмарок; арт-готель, арт-двір, арт-журнал, арт-кафе, арт-клуб, арт-об’єкт, арт-центр» ― Кислюк, Л. П. "Освоєння англізмів в українській інтернет-комунікації." Термінологічний вісник 4 (2017) [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.].