Асболан | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Asb[2] |
Хімічна формула | Mn⁴⁺(O,OH)₂·(Co,Ni,Mg,Ca)ₓ(OH)₂ₓ·nH₂O |
Nickel-Strunz 10 | 4.FL.30 |
Ідентифікація | |
Сингонія | гексагональна сингонія[3] |
Інші характеристики | |
Названо на честь | сажа (давньогрецька мова)[4] |
Асболан у Вікісховищі |
Асбола́н (грец. ασβολος - сажа, (рос. асболан; англ. asbolane; нім. Asbolan m, Asbolit m) — мінерал, гідроксид марганцю, кобальту та нікелю. Вад кобальтистий.
Склад: (Со, Ni) O•MnO2•nH2O. Містить до 32% СоО; NiO — до 11%.
Домішки: V, Zn.
Аморфний у більшості випадків.
Утворює сажисті, порошкоподібні землисті маси, тонкопористі натічні агрегати.
Колір чорний з синявою.
Густина 3,1-3,7.
Твердість 4-5.
Гіпергенний.
Зустрічається у вигляді синьо-чорних сажистих плівок у корі вивітрювання ультраосновних порід і в зоні окиснення родовищ кобальт-нікельових руд, у невеликих скупченнях в корі вивітрювання нікеленосних серпентинітів.
Потенційна кобальтова руда. З асболану виготовляється синя фарба для смальти.
Розрізняють: