Беатріс Гесс

Беатріс Гесс
фр. Béatrice Hess
Загальна інформація
Громадянство Франція
Народження10 листопада 1961(1961-11-10)[1][2] (63 роки)
Кольмар
Спорт
Вид спортуспортивне плавання
Нагороди
Великий офіцер ордена «За заслуги» командор ордена Почесного легіону
Спортивні медалі
Параплавання серед жінок (S5)
Представник Франція Франція
Паралімпійські ігри
Золото Нью-Йорк 1984 25 м на спині C3
Золото Нью-Йорк 1984 25 м вільним стилем C3
Золото Нью-Йорк 1984 50 м вільним стилем C3
Золото Нью-Йорк 1984 100 м вільним стилем C3
Золото Сеул 1988 25 на спині L1
Золото Атланта 1996 50 м на спині S5
Золото Атланта 1996 50 м батерфляй S5
Золото Атланта 1996 50 м вільним стилем S5
Золото Атланта 1996 100 м вільним стилем S5
Золото Атланта 1996 200 м вільним стилем S5
Золото Атланта 1996 200 м комплексне плавання SM5
Золото Сідней 2000 50 м на спині S5
Золото Сідней 2000 50 м батрфляй S5
Золото Сідней 2000 50 м вільним стилем S5
Золото Сідней 2000 100 м вільним стилем S5
Золото Сідней 2000 200 м вільним стилем e S5
Золото Сідней 2000 200 м комплексне плавання SM6
Золото Сідней 2000 комбінована естафета 4×50 м 20 pts
Золото Атени 2004 100 на спині SB4
Золото Атени 2004 200 м вільним стилем S5
Срібло Сеул 1988 50 м вільним стилем L1
Срібло Атланта 1996 4×50 м вільним стилем S1–6
Срібло Атени 2004 50 на спині S5
Срібло Атени 2004 50 м вільним стилем S5
Срібло Атени 2004 100 м вільним стилем S5

Беатріс П'єр Гесс (народився 10 листопада 1961, Кольмар ) — французька паралімпійська плавчиня. Французька газета «Юманіте» (фр. «L'Humanité») описала її як «одну з найкращих плавчинь у світі» [3]

Змагаючись на Паралімпійських іграх, Гесс виграла чотири золоті медалі в 1984 році, одну в 1988 році, шість в 1996 році [3] і сім в 2000 році . Вона також побила дев'ять світових рекордів на Паралімпіаді 2000 року в Сіднеї . [4] На Іграх 2004 року вона виграла дві золоті та три срібні медалі.

Гесс має церебральний параліч і змагалася за класифікацією інвалідності S5 .

Дивіться також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ GeneaStar
  3. ↑ а б "Béatrice Hess : 'En soi, existe toujours un potentiel…'", L'Humanité, October 28, 2000.
  4. ↑ "Hess strikes golden six", BBC, October 27, 2000

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]