Берн фон Бер | |
---|---|
Народився | 20 березня 1911[1] Берлін, Німецький Райх |
Помер | 27 листопада 1981[1] (70 років) Ресрат, Райніш-Бергішер, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН |
Країна | Німеччина |
Діяльність | військовослужбовець |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна |
Військове звання | полковник |
Нагороди | |
Берн Оскар фон Бер (нім. Bern Oskar von Baer; 20 березня 1911, Берлін — 27 листопада 1981, Ресрат) — німецький офіцер, оберст Генштабу вермахту, генерал-майор бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
В 1931 році втспуив в 3-й піхотний полк. З 1938 року — ад'ютант 43-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампаній. В 1941 році переведений в ОКГ. З лютого 1942 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 16-ї танкової дивізії, з якою брав участь у боях під Сталінградом. 24 січня 1943 року за особистим наказом Фрідріха Паулюса евакуйований з котла. Після відтворення 16-ї танкової дивізії зберіг свій пост. Діяв в Італії, в районі Салерно. З кінця 1943 року бився на Східному фронті. Відзначився в районі Черкас. На початку 1944 року переведений в парашутно-танкову дивізію «Герман Герінг» 1-м офіцером Генштабу. З травня 1944 року бився в районі Неттуно, а потім — в районі Варшави на Східному фронті. З жовтня 1944 року — начальник штабу парашутно-танкового корпусу «Герман Герінг». 8 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами. В 1946 році звільнений. 16 лютого 1956 року вступив в бундесвер. 31 березня 1968 року вийшов у відставку.