Блуд (міфологія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Блуд (значення).

Блуд
Частина від	Українська демонологія, російська міфологія^d і польська міфологія^d

За переказами, блуд може чекати людей на роздоріжжях

Блуд — персонаж слов'янської міфології, зокрема й української, різновид нечистої сили, що вводить в оману подорожніх, змушує їх блукати, збиває зі шляху, заводить у небезпеку.

В переносному значення блуд — неправильна, помилкова дія, думка, помилкове твердження, розпуста. Блудом ходити (іти) — блукати^[1].

Образ блуду

За переказами, блуд — це скинутий Богом з неба янгол (слуга Сатани). Інші янголи стали чортами, лісовиками, водяниками та іншою нечистою силою, коли впали на землю. Блуд не встиг приземлитися та завис у повітрі після того, як Бог промовив «Амінь». Відтак блуд чіпляється до кожного перехожого, який випадково доторкнеться до нього. Він змушує людину блукати, затьмарюючи розум, насилаючи оманливі видіння чи кличучи голосом. Здатен показати оманливе роздоріжжя, змушуючи людину вагатися куди йти. Вчепившись до неї, блуд водить людину до повного знесилення на одному місці або заводить у болото, воду, рів чи іншу пастку.

Блуд має здатність перевтілюватися на птаха, жінку, чоловіка, кота, собаку, світло тощо аби привернути увагу. Найчастіше чекає на подорожнього на роздоріжжі, в буреломі, в зігнутому чи поваленому вітром дереві. Може селитися в місці чиєїсь передчасної смерті. Блуда можна прикликати, необачно згадавши чорта, або з'ївши перед подорожжю забутий у печі хліб.

Вважалося, що блуд не має влади над первістками та боїться молитви і хреста, а також ліщини, бо це дерево благословила Богородиця, й свяченої їжі. Серед численних захисних засобів проти блуду рекомендувалося знати день уродин і хрестин, пригадати, на який день припадав Святий вечір і які страви тоді подавалися або хто стояв праворуч від заблукалої людини, вивернути на собі одяг. Тим, хто заблукав, їдучи волами, радилось поскидати з них усе мотуззя.

Примітки

1. БЛУД – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 13 лютого 2019.

Література

• Гнатюк В. М. Блуд // Нарис української міфології. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2000. — С. 122—123. — ISBN 966-02-1460-X.
• Чебанюк О. Ю. Українські народні вірування і перекази про блукання: семантика, прагматика, функції // Слов'янський світ. — К., 2014. — Т. 13. — С. 20-32. — ISBN 966-02-2984-4.
• Демонології української символіка: Блуд / Л. Е. Довбня // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — Корсунь-Шевченківський : ФОП В. М. Гавришенко, 2015. — С. 208. — ISBN 978-966-2464-48-1.
• Блуд // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 96-97. — 1000 екз.

• Галайчук В. Українська міфологія / В. Галайчук — «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 276 с.

Посилання

• Класифікація української демонології [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.]