Бородниця витягнута

Бородниця витягнута
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Печіночники (Marchantiophyta)
Клас: Jungermanniopsida
Порядок: Юнгерманіальні (Jungermanniales)
Родина: Незірколистові (Anastrophyllaceae)
Рід: Бородниця (Barbilophozia)
Вид:
B. attenuata
Біноміальна назва
Barbilophozia attenuata
(Nees) Loeske

Бородниця витягнута (Barbilophozia attenuata) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].

Таксон вважається синонімом до Neoorthocaulis attenuatus (Mart.) L.Söderstr., De Roo & Hedd.

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщиною є Європа, Макаронезія, Азія, Північна Америка[2].

Росте на болотистих і багатих гумусом ґрунтах, на мертвій деревині, на бідних вапном скелях і валунах у переважно тінистих, свіжих або вологих місцях на болотах, у субальпійських лісах, над межею дерев у карликових чагарникових пустищах і на північних кам'янистих луках.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Утворює нещільні килимки від брудно-зеленого до коричнево-зеленого кольору. Рослини від висхідних до прямовисних, мають довжину до 5 сантиметрів і ширину від 0,5 до 1,8 міліметра. Їх нижня сторона вкрита короткими ризоїдами. Бокові листки ростуть на стеблі похило або майже поперечно, мають довжину приблизно 0,6 міліметра і трохи ширші за довжину, зазвичай розділені на три частки у верхній третині. Біля основи листка війок немає. На одну клітину листка припадає від 3 до 6 круглих масляних тілець. Підлистки зазвичай відсутні. Вид дводомний. Спорогони зустрічаються дуже рідко.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Barbilophozia attenuata. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 10.02.2024.
  2. ↑ Barbilophozia attenuata. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 10.02.2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
  • Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
  • Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, ISBN 978-3-7001-8153-8