Вешко Валерій Іванович

Валерій Вешко
Валерій Іванович Вешко
Валерій Вешко; Валерій Іванович Вешко
Загальна інформація
Національність	українець
Громадянство	СРСР → Україна
Народження	2 січня 1966 (58 років); Волочиськ, Українська РСР
Спорт
Вид спорту	каное, 1000 м
Клуб	СКА
Тренери	Корнілов Ю. П.
Нагороди
	Чемпіонати світу

Вешко́ Вале́рій Іва́нович (2 січня 1966, Волочиськ) — радянський та український веслувальник-каноїст, виступав за збірну СРСР у середині 1980-х — початку 1990-х років. Семиразовий чемпіон світу, чотириразовий чемпіон Радянського Союзу, переможець багатьох регат республіканського і всесоюзного значення. На змаганнях представляв спортивне товариство СКА, заслужений майстер спорту СРСР (1988).

Біографія

Валерій Вешко народився 2 січня 1966 року в місті Волочиську Хмельницької області Української РСР. У дитинстві захоплювався багатьма видами спорту, зокрема футболом і велоспортом, проте зрештою зробив вибір на користь веслування. Активно займатися веслуванням на каное почав у віці одинадцяти років, проходив підготовку в Хмельницькому під керівництвом тренера Юрія Павловича Корнілова. У різний час перебував у добровільних спортивних товариствах «Колос» і «Буревісник», протягом більшої частини кар'єри представляв СКА.

Уперше заявив про себе 1986 року, ставши чемпіоном Радянського Союзу разом зі своїм партнером Юрієм Гуріним у заліку двомісних каное на дистанції 1000 метрів. Першого серйозного успіху на дорослому міжнародному рівні добився в сезоні 1987 року, коли потрапив до основного складу радянської національної збірної й завдяки низці вдалих виступів удостоївся права захищати честь країни на чемпіонаті світу в німецькому Дуйсбурзі, де в підсумку здобув перемогу у двійках на тисячі метрів і отримав срібло у двійках на п'ятистах метрах. Розглядався як основний кандидат на участь у літніх Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі, проте зрештою на Іграх виступав екіпаж Віктора Ренейського і Миколи Журавського, а Вешко був присутнім тут лише як запасний весляр.

1989 року Валерій Вешко побував на світовій першості в болгарському Пловдіві, де підіймався на п'єдестал пошани тричі: виграв золоті медалі в четвірках на п'ятистах і тисячі метрів, а також бронзову медаль у двійках на тисячі метрів. Рік потому на аналогічних змаганнях у польській Познані майже повторив торішній результат, додав у послужний список ще два золота. У наступному сезоні на чемпіонаті світу в Парижі знову здобув перемогу в програмі чотиримісних каное на дистанціях 500 і 1000 метрів. Незабаром після закінчення цих змагань вирішив завершити спортивну кар'єру. За видатні спортивні досягнення удостоєний почесного звання «Заслужений майстер спорту СРСР».

Починаючи з 1997 року очолює управління молоді та спорту в Хмельницькому^[1].

Примітки

↑ Валентина Марцонь. (6 квітня 2014). Валерій Вешко: колишніх чемпіонів не буває (укр.). Всім. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 25 липня 2015.

Посилання

(англ.) Валерій Вешко [Архівовано 23 лютого 2018 у Wayback Machine.] — медалі на найбільших міжнародних змаганнях
(англ.) Списки чемпіонів і призерів з веслування на байдарках і каное (1936—2007)

[1] Валентина Марцонь. (6 квітня 2014). Валерій Вешко: колишніх чемпіонів не буває (укр.). Всім. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 25 липня 2015.

[1]