Височанська Марія Олегівна

Марія Височанська
Височанська Марія Олегівна
Загальна інформація
ГромадянствоУкраїна Україна
Народження10 вересня 2002(2002-09-10) (22 роки)
Львів
Зріст175 ;см
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортуХудожня гімнастика
Спортивне звання
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Завершення виступів10 серпня 2024
Нагороди
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Художня гімнастика
Чемпіонат світу
Бронза Валенсія 2023 Вправа з 3 стрічками та 2 м'ячами
Чемпіонат Європи
Золото Київ 2020 Команда
Золото Київ 2020 Вправа з 5 м'ячами
Срібло Київ 2020 Вправа з 3 обручами та 4 булавами
Срібло Баку 2023 Команда
Бронза Київ 2020 Групове багатоборство
Бронза Будапешт 2024 Вправа з 3 стрічками та 2 м'ячами

Марі́я Оле́гівна Височа́нська (нар. 10 вересня 2002, Львів) — українська гімнастка. Фіналістка Олімпійських ігор в Токіо-2020 та Парижі -2024 [1]Бронзова призерка чемпіонату світу, чемпіонка та чемпіонка чемпіонату Європи у групових вправах. Учасниця чемпіонату світу. Майстер спорту міжнародного класу . Від 2021 року — капітан національної збірної команди України з художньої гімнастики у групових вправах.

Біографія

[ред. | ред. код]

Мати — велика шанувальниця художньої гімнастики та гімнастка в минулому, яка відвела Марію до спортивної секції. Батько — Височанський Олег Ярославович — легендарний військовослужбовець та захисник Донецького аеропорту, який під час бою за Донецький аеропорт одним з останніх вийшов з аеропорту через важке поранення голови.[2] Перемоги у спорті Марія присвячує батькові.[3]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Почала займатися художньою гімнастикою у спортивному клубі «Nika» у Львові, перші тренери — Руда Ірина Євгенівна та Яковенко Людмила Володимирівна.[4] У збірній України з 2016 року.

На чемпіонаті Києва 2016 року виграла дві золоті медалі: в багатоборстві серед гімнасток 2002 року народження та у складі юніорської збірної України у групових вправах. На командному чемпіонаті України виграла бронзову нагороду в багатоборстві серед КМС та срібну медаль у багатоборстві в складі юніорської збірної України у групових вправах.

З 2017 року виступала у складі юніорської збірної України у групових вправах.

З 2018 року у складі дорослої збірної України.

На чемпіонаті світу разом Анастасією Возняк, Валерією Юзьвяк, Діаною Мижерицькою та Аліною Бихно посіла дев'яте місце в груповій першості, що дозволило здобути олімпійську ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо.

На чемпіонаті Європи, що відбувався в столиці України — Києві, , разом з Анастасією Возняк, Валерією Юзьвяк, Маріолою Боднарчук та Діаною Баєвою виграла вправу з п'ятьма м'ячами, срібло у вправі з трьома обручами та чотирма булавами та бронзу у груповому багатоборстві, а разом з юніорками Поліною Карікою, Каріною Сидорак та Меланією Тур здобули перемогу у командному заліку.

2021

За три місяці до Олімпійських ігор в Токіо отримала важку травму гомілки. Під час операції вставлено штир. Лікарі прогнозували тривалу реабілітацію, однак, за два тижні повернулась до тренувань.[5]

2024

10 серпня 2024 року вдруге взяла участь у Олімпійських іграх (в Парижі) у кваліфікації групового багатоборства з художньої гімнастики.[6]

Результати на турнірах

[ред. | ред. код]
Рік Змагання Команда ГП 5 3 + 4
2019 Чемпіонат світу 9 8
2020 Гран-прі. "Кубок Дерюгіної". Київ 1 1 1
Чемпіонат України[7] 1
Чемпіонат Європи 1 3 1 2
2021 Кубок України. Дніпро[8] 1 1 1
Кубок світу. Ташкент 6 5 5
Кубок світу. Баку 5 7 4
Гран-прі. Тель-Авів[9] 2 2 2
Олімпійські ігри 7
Чемпіонат світу 4 8
Команда ГП 5 3 + 2
2023 Гран-прі. Miss Valentine[10] 1 1 1
Гран-прі. Марбелья 2 2 2
Кубок світу. Афіни 5 4 8
Кубок світу. Баку 4 3 7
Чемпіонат Європи 2 4
Чемпіонат світу 6 5 7 3
Кубок України 1
2024 Кубок світу. Софія 10 7
Кубок світу. Баку 7 5 7
Чемпіонат Європи 8 6 5 3
Кубок світу. Мілан 8 3
Кубок виклику. Клуж-Напока 7 7 3
Олімпійські ігри 7

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Медаль «За працю і звитягу» (8 березня 2021) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов'язку та багаторічну сумлінну працю[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Художня гімнастика на літніх Олімпійських іграх 2020 — групове багатоборство. Вікіпедія (укр.). 8 серпня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  2. Чемпіонка Європи Марія Височанська: Мій тато був останнім, хто вийшов з Донецького аеропорту живим. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
  3. Телеканал "Украина" - Сюжет про Марию Высочанскую и Диану Баеву (укр.), процитовано 7 грудня 2020
  4. Українська гімнастка пронесла олімпійський вогонь у Франції. 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
  5. "Дорога до Токіо": як українські гімнастки готуються до Олімпіади-2021 (укр.), архів оригіналу за 23 липня 2021, процитовано 23 липня 2021
  6. «Непохитна сила: Марія Височанська та її шлях під прапором України noc-ukr.org 09.08.2024
  7. Чемпионат Украины в Ужгороде: Результаты МС. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 21 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  8. Кубок України з художньої гімнастики у Дніпрі: результати. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 5 березня 2021. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  9. Макаревська, Катерина (16 липня 2021). Збірна України завоювала першу медаль в сезоні Гран-прі з художньої гімнастики. Суспільне. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 24 січня 2022.
  10. ЗБІРНА УКРАЇНИ З ХУДОЖНЬОЇ ГІМНАСТИКИ ПІДКОРИЛА МІЖНАРОДНИЙ ТУРНІР MISS VALENTINE У ЕСТОНІЇ.
  11. Указ Президента України від 8 березня 2021 року № 92/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»