Владислав Санґушко | |
---|---|
пол. Władysław Hieronim Adam Sanguszko-Kowelski | |
Народився | 20 вересня 1803, 1803[3][4][…] або 30 вересня 1803[6] Gumniskad, Тарнів, Габсбурзька монархія[7] |
Помер | 15 квітня 1870[1][2][…] Канни[6] |
Поховання | Старий цвинтар (Тарнів) |
Країна | Російська імперія Австрійська імперія |
Діяльність | політик, військовослужбовець, землевласник, economic activist |
Знання мов | польська |
Учасник | Листопадове повстання 1830—1831 |
Членство | Краківське наукове товариствоd[6] |
Посада | посол до Галицького сейму[d] і член Палати панів Імперської Ради[d][3] |
Рід | Санґушки |
Батько | Євстахій Еразм Санґушко |
Мати | Клементина Чарторийськаd |
Брати, сестри | Роман Адам Санґушко і Дорота Санґушкоd |
У шлюбі з | Ізабела Марія Любомирськаd |
Діти | Ядвіга Санґушко[8], Роман Даміан Санґушко, Pawel Roman Sanguszkod, Helena Sanguszkod і Eustachy Stanisław Sanguszkod |
Нагороди | |
Князь Владислав Ієронім Санґушко (пол. Władysław Hieronim Sanguszko; 20 вересня 1803, Славута, Російська імперія — 15 червня 1870, Канни, Франція) — представник роду Санґушків, син знаменитого генерала Євстахія Санґушка і Клементини Марії Терези з роду Чорторийських. Учасник Листопадового повстання 1830—1831 років. Посол національного сейму Галичини і австро-угорської державної ради (1861—1869).
Представник давнього і багатого княжого роду гербу Погоня. Другий син князя Євстахія Еразма Санґушка (1768—1844) і князівни Клементини Марії Терези Чорторийської (1780—1852). Молодший брат князя Романа Санґушка.
Брав участь у листопадовому повстанні 1830 року. Після поразки виїхав до Галичини, що тоді входила до складу Австро-Угорщини.
Активний учасник суспільно-політичного життя. Консервативний політик. Обирався депутатом (послом) Галицького Сейму, державного національного парламенту Австро-Угорщини.
Помер у Франції в Каннах. Похований в родовій усипальниці князів Санґушків на Старому цвинтарі у Тарнові.