Влодзімеж Антоневич | |
---|---|
пол. Włodzimierz Antoniewicz | |
Народився | 15 липня 1893[1][2][3] Самбір, Австро-Угорщина |
Помер | 20 травня 1973[1][2] (79 років) Варшава, Польська Народна Республіка |
Поховання | Cemetery in Milanówekd |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | археолог |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Галузь | археологія |
Заклад | Вільнюський університет Варшавський університет |
Посада | професор |
Науковий керівник | Piotr Ignacy Bieńkowskid |
Членство | Польська академія наук[4] Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Польське туристично-краєзнавче товариство Леопольдина |
Нагороди | |
Влодзімеж Антоневич у Вікісховищі |
Влодзімеж Антоневич (пол. Włodzimierz Antoniewicz; 15 липня 1893, Самбір — 20 травня 1973, Варшава, Польща) — польський археолог, професор Варшавського університету (з 1920 р.); член Польської академії мистецтв, член Польської академії наук (з 1952 р.).
У 1920—1930-их проводив археологічні дослідження в Галичині.
Учень Карела Гадачека.
У 1925—1933 роках викладав у Віленському університеті, У 1936—1939 рр. був ректором Варшавського університету й одночасно керівником кафедри археології.
У 1930 р. став членом-кореспондентом Варшавського наукового товариства (з 1938 р. його дійсний член).
Намагався окреслити територію Свідерський культури в Білорусі і висловив думку, що її племена з'явилися тут не пізніше кінця верхнього неоліту.
У 1932 р. — став членом-кореспондентом Польської академії наук.
У 1934 р. в м. Мінську взяв участь у науковій конференції, налагодив контакти з білоруськими археологами Олександром Лявданським, Сергієм Дубинським, Костянтином Полікарповичем.
Був почесним членом-кореспондентом археологічного товариства в Лондоні в 1937 році Доісторичного товариства в Кембриджі[5].
У 1952 р. — титулярний член Польської академії наук, а з 1957 р. — дійсний член цієї Академії наук.
Автор близько 300 наукових праць з археології, народного мистецтва, музейній справи.