Вірмени у Стамбулі

Вірмени в Константинополі, початок XIX століття, Луї Дюпре^[fr].

Церква Святого Григорія Просвітителя, Ускюдар

Вірменська католицька церква, Буйюкада, Принцеві острови

Вірмени у Стамбулі за роками
Рік	Всього	Вірмени	%
1478[1]	100,000 — 120,000	5,000-6,000	5
1844[2]	891,000	222,000	24.9
1880s[3]		250,000
1885	873,565	156,861	17.9
1913	1,125,000	163,670[4]	14.5
2011	13,483,052	50,000 — 70,000	0.3-0.5

Вірмени у Стамбулі (вірм. Պոլսահայեր; тур. İstanbul Ermenileri) історично одна з найбільших етнічних меншин у Стамбулі. Серед вірмен місто часто згадується як Боліс (вірм. Պոլիս); ця назва походить від закінчення історичної назви міста, Константинополь (грец. Κωνσταντινούπολις, Kōnstantinoúpolis).

Нині чисельність вірмен у Стамбулі оцінюється від 50 до 70 тис. осіб^[5][6][7][8].

Історія

У кінці XIX століття християни становили 60 % населення Константинополя. Нині вірменська громада у Стамбулі має 17 шкіл, 17 культурних і громадських організацій, три газети: «Акос», «Жаманак» і «Мармара», два спортивних клуби Шишліспорт (Şişlispor) і Таксімспорт (Taksimspor) та два медичних заклади, а також численні релігійні організації, створені для підтримки різних видів діяльності^[9][10].

Відомі вірмени Стамбула

Нижче наведено список відомих вірмен, які або народилися у Стамбулі (Константинополі) або працювали там.

Османський період (до 1923)

• Саркіс Бальян, османський архітектор з відомого вірменського роду архітекторів Бальянів
• Арам Андонян, журналіст, історик і письменник
• Арпіар Арпіарян, письменник і публіцист
• Акоп Паронян, письменник-сатирик
• Назарет Дагхаварян, лікар, агроном і громадський діяч, один із засновників Всевірменського благодійного союзу
• Єрухан, письменник, публіцист, перекладач, педагог
• Акоп Казазян-паша, державний діяч, міністр фінансів і міністр таємного казначейства
• Комітас, композитор, музикознавець, фольклорист, співак і хоровий диригент
• Мкртич I Хримян, релігійний і громадський діяч, письменник. Патріарх вірмен Константинополя (1869—1873), Прелат Вана (1880—1885), Католикос усіх вірмен (1892—1907).
• Єрванд Отян, письменник, сатирик, журналіст, публіцист, літературний критик і перекладач
• Рубен Севак, поет, прозаїк, і лікар
• Левон Шант, письменник, новеліст і політичний діяч
• Сіаманто, поет
• Бедрос Пароський, політичний діяч
• Петрос Дурян, поет
• Даніел Варужан, поет
• Рупен Зартаріян, письменник, просвітитель і політичний діяч
• Григор Зохраб, письменник, політик і юрист
• Тигран Чухаджян, композитор

Республіканський період (1923 —)

• Грант Дінк, журналіст, колумніст, громадський діяч
• Каро Пайлан, депутат великих національних зборів Туреччини
• Жаклін Чаркчі, турецька оперна співачка

Див. також

• Вірмени в Туреччині
• Вірменська діаспора

Примітки

1. The Armenian People from Ancient to Modern Times: Foreign dominion to statehood: the fifteenth century to the twentieth century; Volume 2 of The Armenian People from Ancient to Modern Times, Richard G. Hovannisian, Palgrave Macmillan, 2004. ISBN 978-1-4039-6636-0
2. (вірм.) Микола Адонц, «Հայկական հարցի լուծման շուրջ» [Архівовано 21 жовтня 2011 у Wayback Machine.] [Around solution of the Armenian question], «Publishing house of Yerevan State University», Yerevan, 1989, pp.87-88
3. (вірм.) ՍՏԱՄԲՈՒԼԱՀԱՅ ՀԱՄԱՅՆՔ. ԱՆՑՅԱԼԸ, ՆԵՐԿԱՆ, ԽՆԴԻՐՆԵՐԸ (պատմական ակնարկ) [Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.]
4. Justin McCarthy, THE POPULATION OF THE OTTOMAN ARMENIANS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 серпня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
5. There are 60,000 to 70,000 Armenians in Istanbul. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
6. Foreign Ministry: 89,000 minorities live in Turkey [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.] Today's Zaman^[en]
7. Armenian in Istanbul: Diaspora in Turkey welcomes the setting of relations and waits more steps from both countries. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 18 липня 2014.
8. Edmund Herzig, Marina Kurkchiyan, The Armenians: past and present in the making of national identity, 2005, p. 133 [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.]
9. REPUBLIC OF TURKEY MINISTRY OF CULTURE AND TOURISM — Armenian Claims and Historical Facts. Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 16 квітня 2021.
10. Finkel, Caroline, Osman's Dream, (Basic Books, 2004), 57; «Istanbul was only adopted as the city's official name in 1930..».

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вірмени у Стамбулі

Портал «Туреччина»