Ганс Гюбнер | |
---|---|
нім. Hans Hübner ![]() | |
![]() | |
Народився | 13 жовтня 1837[1] ![]() Дюссельдорф, Рейнська провінція, Прусське королівство ![]() |
Помер | 4 липня 1884[1] (46 років) ![]() Геттінген, Німецька імперія ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | хімік, викладач університету ![]() |
Alma mater | Геттінгенський університет Дрезденський технічний університет ![]() |
Галузь | хімія ![]() |
Заклад | Геттінгенський університет ![]() |
Науковий ступінь | доктор наук |
Членство | Геттінгенська академія наук ![]() |
Батько | Julius Hübnerd ![]() |
Мати | Pauline Hübnerd ![]() |
![]() ![]() |
Ганс Гюбнер (нім. Hans Hübner; 13 жовтня 1837, Дюссельдорф — 4 липня 1884, Геттінген) — німецький хімік, доктор наук, професор Геттінгенського університету.
Народився в сім'ї художника Юліуса Гюбнера[de] і його дружини Пауліни Бендеман, сестри художника Едуарда Бендемана[de].
Закінчивши Дрезденську гімназію, навчався в Дрезденському технічному університеті, потім від 1857 року вивчав хімію в Геттінгенському університеті, де 1859 року, захистивши дисертацію «Про акролеїн», став доктором наук. Працював з Робертом Бунзеном у Гейдельберзі і Фрідріхом Кекуле у Генті, де поповнив свої знання в галузі органічної хімії.
Від 1863 року — габілітований доктор, продовжив викладацьку роботу в університеті Геттінгена. Від 1870 року як доцент, від 1874 року до своєї смерті 1884 року — як повний професор і директор Генеральної хімічної лабораторії (Хімічний інститут) (до 1882 року спільно з Фрідріхом Велером). Після смерті Велера (1882) продовжив керівництво інститутом до своєї передчасної смерті через інфаркт у віці 46 років.
Протягом 1865—1871 років разом із Ф. Ф. Бейльштейном редагував спеціалізований хімічний журнал «Zeitschrift für Chemie».
Член Геттінгенської академії наук.