Двалеті
| Двалеті |
|
|---|---|
| — Історичний регіон Грузії — | |
 |
|
| Країна |  Росія
|
 | |
Двалеті (груз. დვალეთი, ос. Туалгом) — історично-етнографічний регіон Грузії, нині у складі Північної Осетії Росії. Термін «Двалеті» нині зберігся лише як топонім, для позначення району навколо долини Кударо.
До 1124 року Двалеті знаходився у складі Аланського царства. У 1125 році Двалеті був приєднанний до складу Грузіі Давидом IV.
Так у VI столітті регіон Двалеті був охрещений і став частиною Нікозської єпархії Грузинської православної церкви, заснованої в V столітті царем Вахтангом I Ґорґасалі[1].
У Х столітті Хозарський каганат упав і на рівнинах північного Кавказу утворилася держава Аланія. У XIII столітті монголи знищують Аланську держава, і ті відходять на південь та займають Двалеті. У 1299 році алани були захопили Ґорі. Проте наступного року, 1320, грузинський цар Георгій V Блискучий звільнив місто, і вигнав аланів назад за Кавказ. До кінця XV століття алани стали осетинами.
З XV століття починається поселення осетин в регіон Двалеті, який населяли двали[en]. Двали зникли повністю, були асимільовані осетинами чи відійшли на південь[2], не залишивши після себе ніяких слідів. Достеменно не відомо, до якої точно культури належали, та якою мовою розмовляли. Вахушті Баґратіоні писав, що раніше вони розмовляли давньодвальською мовою, але у XVIII столітті перейшли на осетинську мову.
За однією з версій двали розмовляли нахською мовою, тобто були картвельськими вайнахами[3]. Проте вайнахи (чеченці та інгуші) будували похоронні комплекси, яких у Двалеті не виявлено зовсім.
За иншою версією двали належали до іберо-кавказької мовної сім'ї, були носіями мови, яка була близькою до занського діалекту, тобто були частиною картвельської етнографічної групи.
Згідно з іншою теорією, двали були осетино-мовними. В Вірменській географії Ашхарацуйц VII століття двали згадуются як аланське плем'я[4]. В 1957 році в Двалеті була знайдена таблиця з надписами осетинською мовою яка датуется 1326 роком.
Північні кордони Картлі-Кахеті, де проживали осетини, ніколи точно не були встановлені. Після Російської експедиції в Південну Осетію в 1830 році грузинські феодали заявили о претензіях на територію східного Двалеті, хоча, фактично ніколи не контролювали ці терріторії[5][6]
3 квітня 1858 року, за наказом царського намісника на Кавказі А. Барятинського, Двалеті був виключений зі складу Тифліської губернії та приєднаний до Терського округу[7].
За словами Вахушті Баґратіоні регіон Двалеті, станом на 1735 рік, включав декілька ущелин, а саме: Касріс-Кхеві, Зрамаґа, Жґеле, Нара, Зроґо та Заха[8].
- ↑ Niqozi.net. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.
- ↑ В. Н. Гамрекели. Двалы и Двалетия в I-XV вв. н.э. Академия Наук Грузинской ССР. Издательство Академии Наук Грузинской ССР Тбилиси. 1961. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ Jaimoukha, Amjad. The Chechens: A Handbook- Partial Ancestry and Kindred Peoples [to the Chechens. Page 29. "At the turn of this new era, the Nakh peoples of the Transcaucasus comprised [sic][*] the Tsanars in the South, the Dvals in the West, and the Ers in the East. The Kakh(etians) who used to call themselves Kabatsas and their territory Kakh-batsa, were surrounded by Nakh tribes and themselves thought to be Tushians of Nakh extraction. The eighteenth century historian Vakhushti asserted that the Kakh considered Gligvs, Dzurdzuks and Kists as their ethnic kin."]
- ↑ Hewsen, Robert H. The Geography of Ananias of Širak: Ašxarhacʻoycʻ, the Long and the Short Recensions (English) .
- ↑ КАРЛ КОХ. ПУТЕШЕСТВИЕ ПО РОССИИ И В КАВКАЗСКИЕ ЗЕМЛИ ДВА ГОДА В РОССИИ В 1836, 1837 И 1838 ГГ. DrevLit.Ru - библиотека древних рукописей. drevlit.ru. Процитовано 6 квітня 2025.
- ↑ Осетины глазами русских и иностранных путешественников. Газета «Республика» (рос.). Процитовано 6 квітня 2025.
- ↑ Topchishvili, Roland (2002). Ethnic history of Georgians and historical-geographic regions of Georgia. Tbilisi: Language and Culture. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ Bagrationi, Vakhushti (1745). Description of the Kingdom of Georgia.
 | ||
