Джеймс де Міль

Джеймс де Мілль (англ. James De Mille) (23 серпня 1833, Сент-Джон, Нью-Брансвік — 28 січня 1880, Галіфакс, Нова Шотландія) — канадський вчений-літературознавець, професор університету та письменник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Де Міль народився в Сент-Джоні, Нью-Брансвік, у сім'ї торговця і судновласника Нейтена Де Міля. Він відвідував Академію Хортона у Вулфвілі та провів один рік в Університеті Акадії. Потім подорожував зі своїм братом Елішем Баддом до Європи, провівши півроку в Англії, Франції та Італії, сцени з яких стали декораціями для багатьох його робіт. Незабаром після повернення до Північної Америки він вступив до Університету Брауна, де отримав ступінь магістра мистецтв у 1854 році. Згодом одружився з Енн Прайор, донькою ректора Університету Акадії Джона Прайора, і був там призначений професором класики. Він працював там до 1865 року, коли прийняв нове призначення в Далхаузі як професор англійської мови та риторики .

Де Міль викладав класичну філологію, а також історію та риторику в коледжі Акадії у Вулфвілі (Нова Шотландія), а потім англійську мову в університеті Далхаузі в Галіфаксі та працював неповний робочий день як автор. Він продовжував писати та викладати в Далхаузі до своєї передчасної смерті у віці 46 років [1] Його творчість включає історичні та фантастичні романи, сатири та пригодницькі романи для молоді.

Сьогодні його найвідомішим твором вваєжається анонімно опублікований посмертно фантастичний роман «Дивний рукопис, знайдений у мідному циліндрі» (A Strange Manuscript Found in a Copper Cylinder, 1888). Це сатирична антиутопія, оформлена в історії про подорожі та пригоди моряка на Південному полюсі. "Рукопис" іноді розглядається як наслідування творів Генрі Райдера Хаггарда та Жуля Верна; Однак ці автори опублікували свої фантастичні звіти про подібні подорожі лише після 1880 року, дати смерті де Міля. У цьому відношенні Де Мілль є першим автором подібної літератури наприкінці 19 століття. На думку Джона Клюта твір є одним з найкращих творів наукової фантастики 19 століття [2]. І понад століття цей популярний літературний жанр існує самостійно.

Серед інших творів виокремлюється історичний роман 1867 року «Дім Хелени: Розповідь про Рим у першому столітті» [3] (видання 1890 року мало підзаголовок : ідеал римського життя за часів Павла і Нерона). Чимало книг де Міля спочатку були опубліковані як серіал в таких періодичних виданнях, як Harper's Weekly .

Вшанування

[ред. | ред. код]

У 1937 році уряд Канади назвав де Мілля «Особою національного історичного значення» .

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Поезія

[ред. | ред. код]
  • За завісою. 1893 (посмертно).
  • Клуб Додж, або Італія в 1859-му році (1873). Нью-Йорк 1869.
  • Крижана пані. Нью-Йорк 1870.

Книги для молоді

[ред. | ред. код]

Серія BOWC Club:

  • Брати Білого Хреста: Книга для хлопчиків (така ж «BOWC») (1869)
  • Хлопці з великої дошкільної школи (1870)
  • Загублений у тумані (1870)
  • Пожежа в лісі (1871)
  • Підхоплений дрейф (1872)

Нехудожні книги

[ред. | ред. код]
  • Рання англійська церква (1877)
  • Елементи риторики (1878)

Інші твори

[ред. | ред. код]
  • Книга для хлопчиків: містить історії про хлопчиків, які завоювали шлях до честі чи багатства слухняністю, працьовитістю та благочестям (1860?)
  • Мученик катакомб: Розповідь про стародавній Рим (1865) — спочатку опублікований під псевдонімом «Анонімний християнин» [4]
  • Тиждень у Форестдейлі, бути літньою ідилою (1868)
  • Замок в Іспанії (1869)
  • Корд і Кріз (1869)
  • Криптограма (1871)
  • Американський барон (1872)
  • Комедія жахів (1872)
  • Відкрите питання (1873)
  • Сім пагорбів (1873)
  • Скарби морів (1873)
  • Лілія і хрест: Роман / Повість про Акадію (1874)
  • Живе посилання (1874)
  • Серед розбійників (1875)
  • The Babes in the Wood, трагічна комедія: історія Італійської революції 1848 року (1875)
  • Два дядьки Джона Вілера, або Початок життя: історія для хлопчиків (1877)
  • Крилатий лев; або Історії Венеції (1877)
  • Старий Гарт: Історія Сицилії (1883)
  • Дивний рукопис, знайдений у мідному циліндрі. Нью-Йорк 1888 (посмертно).
  • Гніздо піратів: піратський вірш з семи морів (????)
  • Мила пані з Пассамакводді (????)

Література

[ред. | ред. код]
  • Біографія в Dictionary of Canadian Biography Online
  • Дуглас Едвард Маклеод, Критична біографія Джеймса ДеМілля. Магістерська дисертація, Університет Далхаузі. 1968 рік
  • Леонард Вандерворс, Ідеї в художній літературі вікторіанської Канади: Джеймс де Мілль, Агнес Маул Мачар і Роберт Барр . Оттава: Національна бібліотека Канади, 1990.
  • Minerva Tracy: De Mille, James. In: Dictionary of Canadian Biography. Band 10: 1871–1880. University of Toronto Press, Toronto 1972, ISBN 0-8020-3287-7 (englisch, französisch).

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Дивний рукопис ... на Canadiana Online, для читання або завантаження (PDF, 7 МБ); доступ 13 березня 2020 р

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ A. J. Crockett, "Concerning James De Mille" in More Studies in Nova Scotian History. George Patterson, ed. Halifax: Imperial Publishing Co., 1941. 120-48.
  2. ↑ Джеймс Де Міль у у Энциклопедия фантастики. Кто есть кто / Под ред. Вл. Гакова. — Минск: Галаксиас, 1995.
  3. ↑ http://www.unbsj.ca/cura/projects/19thCentury.htm "19th Century Saint John Authors"
  4. ↑ The Martyr of the Catacombs por James de Mille.