Джоан Готчкіс

Джоан Готчкіс
Народилася21 липня 1927(1927-07-21)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Померла27 вересня 2022(2022-09-27) (95 років)
Країна США
Діяльністьакторка, акторка театру, телеакторка, кіноакторка, письменниця
Галузьакторське мистецтво[1] і творче та професійне письмоd[1]
Знання мованглійська
Роки активності1954–1997
Діти1
IMDbID 0396216

Джоан Готчкіс (21 вересня 1927(1927вересня21) — 27 вересня 2022) — американська акторка театру, кіно та телебачення, письменниця та артистка. Постійний член Акторської студії[2] та Гільдії драматургів, Готчкіс найвідоміша своєю роллю доктора Ненсі Каннінгем у кількох сезонах серіалу «Дивна парочка» та написанням у співавторстві з Еріком Моррісом основоположного посібника з акторської майстерності «No Acting Please» (1977)[3], який досі використовується в коледжах і консерваторіях[4][5][6], а також своєю новаторською акторською грою у 1990-х роках.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Готчкіс народилася в Лос-Анджелесі 21 вересня 1927 року[7][8]. Її батько, Престон, працював у сфері страхування та інвестицій[8], а мати Кетрін (Біксбі) походила з родини скотарів з округу Оріндж, яка перетворила Ранчо Лос-Аламітос на ферму великої рогатої худоби площею 26 000 акрів[7][9]. Готчкіс виросла у Сан-Марино[10] та навчалася у школі Вестрідж у сусідній Пасадіні[11]. Вона навчалася в Сміт-коледжі, який закінчила зі ступенем бакалавра мистецтв у 1949 році. Через три роки вона здобула ступінь магістра з дошкільної освіти в Педагогічному коледжі Бенк-Стріт[8], а потім три роки викладала в дитячому садку[9][12].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У віці 26 років Готчкіс перейшла від викладацької роботи до акторства[12], приєднавшись до Акторської студії та вивчаючи акторську майстерність у Нью-Йорку[9]. Вона дебютувала на Бродвеї у виставі «Порада та згода», адаптації однойменного роману[9]. З 1950-х до 1990-х років Готчкіс виконувала різні ролі на телебаченні, в кіно та театрі (на літніх майданчиках та Бродвеї). Вона брала участь у бродвейських виставах «Це пташка…Це літак…Це Супермен» (попередні покази у Філадельфії)[13] та «Напиши мені, вбивцю»[14]. На початку 1960-х років вона приєдналася до акторського складу мильної опери «Таємничий шторм», в якій виконувала роль Майри протягом кількох років[15]. У 1967 році вона повернулася до Лос-Анджелеса та постійно працювала на телебаченні протягом 1970-х років[16]. Зокрема, Готчкіс зіграла роль доктора Ненсі Каннінгем, колишньої дівчини Оскара Медісона в телевізійній версії «Дивної пари» й Еллен у серіалі «Мій світ і ласкаво просимо до нього», який отримав премію «Еммі»[17].

Сцена з фільму «Дивна парочка» з (зліва): Готчкіс та іншими акторами Фредом Бейром, Джеком Клагменом і Дженіс Гансен.

Готчкіс також часто з'являлася як гість у телепроєктах, як-от «Зачаровані»[17], «St. Elsewhere»[8], «Лу Грант»[18], «Ангели Чарлі», «Меннікс»[17], «Маркус Велбі»[19], «Барнабі Джонс»[17] й інші. На великому екрані вона зіграла роль мами Гартлі в художньому фільмі «Ода Біллі Джо» (1976)[17].

Готчкіс зарекомендувала себе як авторка у 70-х роках: вона написала моноп'єсу «Спадщина», в центрі сюжету — домогосподарка з вищого класу, яка переживає психічний та емоційний зрив. Ерік Морріс поставив п'єсу на сцені; режисер Карен Артур побачила її та звернулася до Готчкіс з пропозицією зняти кіноверсію, де Артур стане режисером, а Готчкіс — сценаристом, продюсером і виконає роль[20][21]. Кінофільм «Спадок» (1975) отримав на Тегеранському кінофестивалі нагороду «Найкращий новачок»[16].

На початку 1980-х Готчкіс повернулася на сцену, виступаючи протягом кількох років у регіональних театрах, як-от Орегонський шекспірівський театр і Репертуарний театр Мілвокі[22]. Згодом вона зіграла головну роль у «Скляному звіринці» в Театральному центрі Лос-Анджелеса та іноді виконувала телевізійні ролі[16][23].

Tearsheets Productions

[ред. | ред. код]

З кінця 1980-х років Готчкіс знову почала писати. Вона заснувала Tearsheets Productions[24] у Санта-Моніці та написала, продюсувала та виконала ролі у двох сольних п'єсах[9]. З першою, «Tearsheets: Rude Tales from the Ranch»[12][25], вона гастролювала у США на початку 1990-х[26][27] та побувала за кордоном на Единбурзькому міжнародному фестивалі «Fringe»[28], де отримала нагороду[29]. Її другою сольною роботою стала «Elements of Flesh: Or Screwing Saved My Ass» (1996) про старіння та сексуальність[30][31][32].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Готчкіс вийшла заміж за Роберта Фостера у червні 1958 року[11]. Вони познайомилися під час знімання рекламного ролика[16]. У них народилася одна дитина, Пола. Вони розлучилися у 1967 році. Готчкіс повернулася до Лос-Анджелеса з Полою[12][16]. Зацікавленість Готчкіс психологією протягом усього життя привела її до того, що вона зрештою стала парапрофесіоналом із навчання подолання агресії в Інституті групової психотерапії (під наставництвом Джорджа Баха)[7][33].

Готчкіс померла 27 вересня 2022 року в Лос-Анджелесі. Їй було 95 років, і перед смертю вона страждала на застійну серцеву недостатність[16][34].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Фільмографія Джоан Готчкіс[35][17]
рік Назва Роль
1971 Пізня Ліз Саллі Пірсон
1973 Брізі Пола Гармон
1975 Спадщина Біссі Гепгуд
1976 Ода Біллі Джо Анна «Мама» Гартлі
1979 Старі хлопці Памела Шоу
1984 Остання гра Мати Корі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Garfield, David (1980). Appendix: Life Members of The Actors Studio as of January 1980. A Player's Place: The Story of The Actors Studio. New York: MacMillan Publishing Co., Inc. с. 278. ISBN 0-02-542650-8.
  3. ↑ Complete results for «No Acting Please» in year 1977. WorldCat. Retrieved December 13, 2012.
  4. ↑ Elston, Ken (Approved September 19, 2012). George Mason University Course Approval Form. George Mason University College of Visual and Performing Arts; retrieved 2012-12-13 (Scroll to «Professional Perspectives on Performance: Recommended Reading»).
  5. ↑ Heinlein, Kurt Gerard; Parker, Stacy Parker (2009, 2012). Missouri State Theatre & Dance: BFA in Acting Program Guidelines; retrieved December 13, 2012 (Scroll to "Additional Information and Resources: 13. Publications for the Actor').
  6. ↑ St. Clair, Charles (Spring 2011). 'Acting for the Camera' Course Guide. The New College of Interdisciplinary Arts and Sciences at Arizona State University; retrieved 2012-12-13 (Scroll to «Suggested Reading» on page 3).
  7. ↑ а б в Leszczak, Bob (23 серпня 2014). The Odd Couple on Stage and Screen: A History with Cast and Crew Profiles and an Episode Guide. McFarland. с. 67. ISBN 9781476615394.
  8. ↑ а б в г Hubbard, Linda S.; Steen, Sara J. (1989). Contemporary Theatre, Film and Television. Cengage Gale. с. 184. ISBN 9780810320703. Personal: Born September 21, 1927, in Los Angeles, CA; daughter of Preston (in the insurance and investment business) and Katharine (Bixby) Hotchkis; married Robert Foster (a film director and writer) … Education: Smith College, B.A., 1949; Bank Street College of Education, M.S., 1952, studied acting with Lee Strasberg, Sanford Meisner, Kristen Linklater, Eric Morris …
  9. ↑ а б в г д Curtis, Cathy (18 жовтня 1996). Acting Her Age. Los Angeles Times. Процитовано 5 жовтня 2022.
  10. ↑ Ransom, Franki V. (12 липня 1992). Joan Hotchkis will be the sole performer…. Los Angeles Times. Процитовано 5 жовтня 2022.
  11. ↑ а б Joan Hotchkis, Robert Foster To Marry June 7. The New York Times. 25 квітня 1958. с. 23. ProQuest 114596953. Процитовано 5 жовтня 2022.
  12. ↑ а б в г Churnin, Nancy (17 жовтня 1991). Women's Family Secrets Go Public in 'Tearsheets'. Los Angeles Times. Процитовано 5 жовтня 2022.
  13. ↑ Eury, Michael (19 квітня 2017). Hero-A-Go-Go: Campy Comic Books, Crimefighters, & Culture of the Swinging Sixties. TwoMorrows Publishing. с. 199. ISBN 9781605490731.
  14. ↑ Crowther, Linnea (4 жовтня 2022). Joan Hotchkis Obituary. Процитовано 5 жовтня 2022.
  15. ↑ Joan Hotchkis – Biography. Turner Classic Movies. Процитовано 5 жовтня 2022.
  16. ↑ а б в г д е Zee, Michaela (4 жовтня 2022). Joan Hotchkis, 'The Odd Couple' and 'Legacy' Star, Dies at 95. Variety. Процитовано 5 жовтня 2022.
  17. ↑ а б в г д е Joan Hotchkis. Rotten Tomatoes. Процитовано 4 жовтня 2022.
  18. ↑ Daniel, Douglass K. (1 січня 1996). Lou Grant: The Making of TV's Top Newspaper Drama. Syracuse University Press. с. 194. ISBN 9780815603634.
  19. ↑ Joan Hotchkis List of Movies and TV Shows. TV Guide. Процитовано 5 жовтня 2022.
  20. ↑ Legacy (1975). American Film Institute. Процитовано 4 жовтня 2022.
  21. ↑ Canby, Vincent (3 травня 1976). Film: Day in Life of Bissie Hapgood – Karen Arthur 'Legacy' at Cinema Studio. The New York Times. Процитовано 5 жовтня 2022.
  22. ↑ Barnes, Mike (4 жовтня 2022). Joan Hotchkis, Actress in 'The Odd Couple' and 'Ode to Billie Joe,' Dies at 95. The Hollywood Reporter. Процитовано 5 жовтня 2022.
  23. ↑ Sullivan, Dan (19 січня 1987). 'Menagerie' Gets Passing Marks. Los Angeles Times. Процитовано 5 жовтня 2022.
  24. ↑ Tearsheets Productions. Архів оригіналу за 1 листопада 2010. Процитовано 14 листопада 2009.
  25. ↑ archive.ph. archive.ph. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 12 жовтня 2022.
  26. ↑ East Coast Premiere. Schenectady Daily Gazette. 28 червня 1991. с. C1. Процитовано 13 грудня 2012.
  27. ↑ Main Events. Austin American-Statesman. 8 лютого 1992. Процитовано 13 грудня 2012.
  28. ↑ Epstein, Robert (9 липня 1992). Letters to the Past: Exploring Relationships of a California Dynasty. Los Angeles Times. Процитовано 13 грудня 2012.
  29. ↑ Odd Couple's Joan Hotchkis in the Flesh in CA. Playbill. 27 лютого 1997. Процитовано 13 грудня 2012.
  30. ↑ Haithman, Diane (9 травня 1996). Just Wait Until Sen. Jesse Helms Hears This One. Los Angeles Times. Процитовано 13 грудня 2012.
  31. ↑ Foley, F. Kathleen (10 травня 1996). 'Elements of Flesh' Dares to Be Sensuous. Los Angeles Times. Процитовано 13 грудня 2012.
  32. ↑ Aging and Sexuality Just Might Be Compatible, After All. Los Angeles Times. 12 лютого 1997. Процитовано 13 грудня 2012.
  33. ↑ TV Guide. Triangle Publications. 1970. с. 21.
  34. ↑ Tinoco, Armando (3 жовтня 2022). Joan Hotchkis Dies: 'The Odd Couple' & 'Legacy' Star Was 95. Deadline Hollywood. Процитовано 3 жовтня 2022.
  35. ↑ Joan Hotchkis. American Film Institute. Процитовано 4 жовтня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]