Джошуа Барні

Джошуа Барні
Народився	6 липня 1759(1759-07-06)[1][2] Балтимор, Мериленд, США
Помер	10 грудня 1818(1818-12-10)[1] (59 років) або 1 грудня 1818(1818-12-01)[2] (59 років) Піттсбург, Пенсільванія, США[2]
Поховання	Allegheny Cemetery^d[2]
Країна	США
Діяльність	офіцер
Учасник	Англо-американська війна 1812-1815
Діти	John Barney^d
Медіафайли у Вікісховищі

Джошуа Барні (англ. Joshua Barney; 6 липня 1759(1759липня06), Балтимор — 1  грудня 1818, Піттсбург) — офіцер Континентального флоту під час Війни за незалежність США. Пізніше він досяг рангу комодора ВМС США та брав участь у Війні 1812, під час якої героїчно, але без успіху намагався захистити від наступу британців Вашингтон^[3]

Біографічні відомості та сім'я

Барні народився в Балтиморі.

Він вперше вийшов у море у 1771 році у віці 12 років^[4]. У 1775 році він служив помічником капітана (який був його зятем) на борту торгового судна, яке прямувало до Європи. Після смерті капітана він прийняв командування й успішно доправив судно до Ніцци^[4].

Барні був двічі одружений і мав дітей від обох дружин^[4]. Він помер у Піттсбурзі, дорогою до Кентуккі, де планував проживати після відставки^[3]. Його вдова Гаррієт оселилася у Кентуккі з трьома дітьми^[4].

Його онук Джозеф Ніколсон Барні був офіцером флоту США, а потім ВМС Конфедерації.

Війна за незалежність США

Барні служив у континентальному флоті, починаючи з лютого 1776 року, як помічник власника Hornet, де брав участь у рейді комодора Есека Гопкінса на Нью-Провіденс. Пізніше він служив на борту Wasp і його підвищили до звання лейтенанта за хоробрість у бою між Wasp і британським бригом Betsey. Під час служби під проводом Ендрю Доріа він зайняв помітну роль у захисті річки Делавер^[5][3].

Барні потрапив у полон і кілька разів його обмінювали. У 1779 році він знову потрапив у полон і його ув'язнили в Old Mill, Плімут, Англія, де він перебував до втечі у 1781 році^[3]. Про це він написав у «Спогадах Комодора Барні», опублікованих у Бостоні у 1832 році.

Битва у затоці Делавер

У квітні 1782 року його поставили у команду Пенсільванського корабля Hyder Ally, на якому він захопив більш важко озброєний військовий корабель HMS General Monk у битві у Делаверській бухті^[4][6]. Йому передали командування трофейним кораблем (перейменованому на General Washington). На ньому Барні вирушив до Франції з кореспонденцією для Бенджаміна Франкліна. Він повернувся з новиною про укладення миру^[3]. Корабель також привіз групу австрійських натуралістів під керівництвом Франца Йозефа Меертера та Франца Бооса^[7].

Барні був одним з перших членів Пенсильванського Ордену Цинцінната, а пізніше перейшов до його відділення у Меріленді.

Після Французької революції Барні приєднався до французького флоту, де став командиром ескадри^[3].

Служба у французькому флоті

Між 1796 і 1802 роками Джошуа Барні служив капітаном у французькому флоті^[8]. У період з 7 червня до 17 жовтня 1796 року він був капітаном французького фрегата Harmonie. Він відплив з Рошфора, щоб переправити зброю і боєприпаси на Кап-Франса. Потім він подорожував у Карибському басейні між Гаваною та Чесапікською затокою, повернувшись 17 жовтня на Кап-Франса^[9][10].

Війна 1812 року

Флотилія Чесапікської затоки

На початку війни 1812 року, після успішного, але не надто прибуткового каперства як капітана шхуни Rossie, Барні вступив у ВМС США як капітан, і очолив Флотилію Чесапікської затоки — флотилію канонерських човнів, які захищали затоку Чесапік. Він є автором плану захисту Чесапіка, який передали секретарю ВМФ Вільяму Джонсу та прийняли 20 серпня 1813 року. План полягав у використанні флотилії з барж з низькою осадкою, кожна з яких мала велику гармату. Такі баржі використовувалася у великих кількостях для атаки британських сил, після чого вони могли уникнути удару у відповідь, відступивши на мілководдя, на які багатий Чесапікський регіон. 25 квітня 1814 року Барні отримав призначення капітаном у військово-морському флоті США^[11]. Через значну чисельну перевагу британського флоту флотилію заблокували і Барні був вимушений її знищити, аби вона не дісталася ворогу.

Битва при Бладенбурзі

Під час битви під Бладенсбургом, Барні та 360 моряків і 120 морських піхотинців захищали Вашингтон. Боротьба доходила до рукопашної з абордажними щаблями та піками. Запекла битва тривала впродовж чотирьох годин, але англійці зрештою перемогли американців. Захисники були змушені відступити після того, як їх майже відрізали, і британці прорвалися до Вашингтону, де спалили Капітолій і Білий дім^[12]. Барні отримав важке поранення: кулю глибоко у стегно, яку так і не змогли вийняти^[13].

Цитати та посилання

Цитати

1. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
2. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
3. Joshua Barney (англійська) . Naval History and Heritage Command. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 16.09.2017.
4. Len Barcousky (22.10.2012). Joshua Barney, naval hero in two wars for independence, will be honored in Pittsburgh. Pittsburgh Post-Gazette (англійська) . Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 22.10.2012.
5. Barney, Mary (1832). A Biographical Memoir of the Late Commodore Joshua Barney From Autographical Notes and Journals in Possession of His Family, and Other Authentic Sources (англійська) . Gray and Bowen.
6. General Monk was the captured Rhode Island privateer General Washington.
7. Founders Online: To Benjamin Franklin from Ignaz Edler von Born, 21 November 1783. founders.archives.gov (англ.). Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
8. Hamilton, Alexander (1974). The Papers of Alexander Hamilton (англ.). Columbia University Press. ISBN 9780231089197. Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 11 червня 2019.
9. Fonds Marine, p.178.
10. Fonds Marine, p.153.
11. Shomette, Donald (1982). Shipwrecks on the Chesapeake (англійська) . Centreville, Maryland: Tidewater Publishers. с. 87–93. ISBN 0-87033-283-X.
12. Battle of Bladensburg Historical Marker (англійська) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2012.
13. Collum, Richard Strader (1890). History of the United States Marine Corps (англійська) . Philadelphia,: L.R. Hamersly & Co. с. 55—58. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 11 червня 2019.

Список літератури

• Fonds Marine. Campagnes (opérations ; divisions et stations navales ; missions diverses). Inventaire de la sous-série Marine BB4. Tome premier : BB4 1 à 482 (1790-1826) (PDF). www.servicehistorique.sga.defense.gouv.fr. Service historique du Ministère de la Défense. Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2021. Процитовано 6 травня 2013. [permanent dead link]
• Hamilton, Alexander, Harold Coffin Syrett, & Jacob Ernest Cooke (1974) The Papers of Alexander Hamilton, Volume 20. (Columbia University Press). ISBN 978-0231089197

Посилання