Димитрій Бужаровский написав чотири симфонії та увертюру, дві опери, три ораторії, два балети, дев'ять концертів для фортепіано, синтезатора та інших інструментів; дев'ять сонат для фортепіано та інших інструментів, цикл з 13 ноктюрнів для фортепіано, цикл з п'яти сюїт для двох фортепіано, п'ять вокальних циклів, камерні та інші твори для сольних інструментів. Він автор 30 музичних композицій до фільмів, телешоу, театральних постановок тощо. Його твори виконувалися, та транслювалися в Європі (Росія, Франція, Велика Британія, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Греція, Болгарія, Сербія, Польща) та США. Його ораторія «Радомирові псалми» була номінована 2003 року на премію (Музична композиція) Технічного університету Луїзіани.
Димитрій Бужаровский опублікував і відредагував статті та книги, серед яких: Історія естетики музики, Вступ до аналізу музичної п'єси, Англо-македонський глосарій технічних термінів звуку, Основи цифрового архівування звуку, Методології досліджень, застосовані до музикознавства, Музикономія, сонологія, соціологія музики тощо.
Димитрій Бужаровский з 1984 р. професорфакультету музикисв. Університет Кирила та Мефодія у Скоп'є, викладає естетику та соціологію музики, поліфонію та гармонію, аналіз музичних форм, вступ до мистецтва, сонологію та мультимедіа та електронну музику. Від 2007 року викладає на факультеті мистецтв Університету Ніша (вокальна література, музичні стилі, методології дослідження, мистецький бізнес, естетика музики, композиція та цифрова обробка звуку). Почесний доктор Нішського університету присвоєно Димитрій Бужаровский 18 листопада 2014 р.[5][6]
Він також координував три проекти TEMPUS і проект SCOPES, проект управління бізнесом Державного департаменту США та проект «Навчання за кордоном» з Університетом штату Аризона.
У вересні 2000 року Димитрій Бужаровский заснував Інститут дослідження та архівування музики, який був провідною міжнародною установою з архівування балканської культурної спадщини.[7] IRAM є засновником Студентського Інтернет-радіо (існує з 2003 року) та організатором 16 міжнародних конференцій, що відбуваються в Македонії, Великобританії, Нідерландах та Швейцарії.
15 жовтня 2012 року Димитрій Бужаровский створив архів Бузаровського — BuzAr, цифрову колекцію відео, аудіо, фотографій, книг, паперів, партитур та інших артефактів, пов'язаних з балканськими культурами та традиціями.
«Жартівливі пісні» для баритона і фортепіано ор. 5 (1976)
«Пісні про кохання» для баритона та фортепіано op. 8 (1979)
«Пісні про Гоце» для баритона та духового квінтету ор. 40 (1977) (також версії для фортепіано чи синтезатора op. 40b 1984 та для баритона та гобоя, кларнета, народних інструментів, ударних і синтезатора op. 40c 1996)
«Героїчні пісні» для баритона і струнного оркестру op. 16 (1983)
«Елегія про тебе» для сопрано, баритона і синтезаторів op.26 (1984)
«Trois poemes de Paul Verlaine composes à la maniere d'impressionnistes» для баритона та фортепіано ор. 30 (1989)
«Духовні пісні» для дитячого хору, сопрано, баритона та синтезаторів ор. 36 (1992)
«Пісні миру та війни» для сопрано, мецо-сопрано та синтезаторів ор. 38 (1994)
Еко пісні ор. 41 (1996)
«Весільні пісні» для дитячого хору та синтезаторів ор. 45 (1997)
↑«Bužarovski, Dimitrije.» In The New Grove Dictionary of Music and Musicians, 2n ed. New York: Oxford University Press, 2001. Oxford Music Online: Grove Music Online. http://www.oxfordmusiconline.com.
↑Slejanska, Stela. Istorija na kulturata na Makedonija, Muzikata na počvata na Makedonija od Atanas Badev do denes [History of Macedonian Culture, Music on Macedonian Soil from Atanas Badev to the Present], 12, ed. G. Stardelov, D. Ortakov and D. Bužarovski, 147–51. Skopje: MANU, 2004.
↑Islam, Aida. Makedonskata pijanistichka umetnost i pedagogija [Macedonian Piano Practice and Pedagogy]. Skopje: Pedagoshki fakultet «Sv. Kliment Ohridski», 2011, pp. 190–97.