Едвін Ньюман

Едвін Ньюман
Народився25 січня 1919(1919-01-25)[2]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3]
Помер13 серпня 2010(2010-08-13)[1][2] (91 рік)
Оксфорд, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
Країна США
Діяльністьтелеведучий, журналіст, письменник, ведучий новин
Alma materУніверситет Вісконсину в Медісоні
Знання мованглійська[4]
Роки активностіз 1945
Нагороди
IMDbID 0628072
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ньюман.

Едвін Гарольд Ньюман (англ. Edwin Harold Newman; 1919—2010) — американський журналіст і телекоментатор. Відомий своєю 23-річною кар'єрою на телебаченні в компанії NBC з 1961 по 1984 роки.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 25 січня 1919 року на Мангеттені, Нью-Йорк, США, в родині Майрона Ньюмана і Роуз (уроджена Паркер) Ньюман.[5] Його старшим братом був Мортон Вільям Ньюман — майбутній репортер Chicago Daily News.

Після навчання в George Washington Educational Campus, Едвін закінчив у 1940 році Вісконсинський університет в Медісоні, отримавши ступінь бакалавра політичних наук. Деякий час працював в університетській газеті The Daily Cardinal. Потім навчався в аспірантурі Університету штату Луїзіана, перш ніж стати журналістом.

Спочатку працював рядовим службовцем в агентствах International News Service і United Press International. Почувши 7 грудня 1941 року по радіо про напад японців на Перл-Гарбор, Ньюман подзвонив в офіс радіостанції з проханням про роботу, на що отримав запрошення для тестування і був прийнятий на роботу. З 1942 по 1945 рік він служив у ВМС США в якості сигнального офіцера, спочатку на Тринідаді, потім в Нью-Йоркській військово-морській верфі в Брукліні. З 14 серпня 1944 року був одружений з Райджел Грелл, у них була одна дочка — Ненсі (англ. Nancy Livia, нар. 6 жовтня 1945 року).[6]

Після війни працював репортером в агентстві United Press (1945—1946), потім перейшов в CBS News, де був помічником Еріка Севарейда (1947—1949). З 1949 і 1952 роки Ньюман працював як фрилансер, в основному для NBC News. У 1952 році він почав працювати на телеканалі NBC. Розповідав про похорони короля Георга VI (1952), про Суецьку кризу 1956 року. Був шефом бюро NBC в Римі і Парижі. Вів репортажі про політичні і дипломатичні новини в Європі, застав правління президента Франції Шарля де Голля. За висвітлення його похорону і поліпшення відносин між США і Францією, був нагороджений орденом Почесного легіону.

У 1961—1984 роках Едвін Ньюман брав участь у багатьох різноманітних програмах на NBC, в першу чергу — новинних.[7] Він зробив перший дебют на NBC про вбивство президента США Джона Ф. Кеннеді, розповідав про Шестиденну війну в Ізраїлі, про вбивство Мартіна Лютера Кінга і В'єтнамську війну. Крім цього він брав участь у створенні низки документальних фільмів на каналі NBC, в числі яких: Japan: East is West (1961); Who Shall Live? (про гемодіаліз, 1965); Pensions: The Broken Promise (1972); Violence in America (1977); Spying for Uncle Sam (1978); Reading, Writing and Reefer (1978); Oil and American Power (1979); The Billionaire Hunts (1981).

Після відходу з NBC у січні 1984 року, Ньюман був затребуваний в якості інтерв'юера і коментатора, беручи участь у багатьох програмах каналу PBS і кабельних мереж. Знімався в кіно і на телебаченні, читав лекції.

Останні роки свого життя Едвін Ньюман провів у тиші, переїхавши в 2007 році з дружиною в Англію, щоб бути ближче до їхньої дочки. Помер від пневмонії 13 серпня 2010 року в Оксфорді, Англія.[8] Місце поховання невідоме.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://www.nytimes.com/2010/09/16/business/media/16newman.html
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Edwin Newman Biography [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. ↑ Barron, James (16 вересня 2010). My Dinner With Edwin. City Room (англ.). Процитовано 10 січня 2023.
  7. ↑ DemConWatch:: Edwin Newman, 1919-2010. web.archive.org. 20 вересня 2010. Архів оригіналу за 20 вересня 2010. Процитовано 10 січня 2023.
  8. ↑ Edwin Newman, Journalist, Dies at 91 (англ.)
  9. ↑ Edwin Harold Newman [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Strictly Speaking: Will America be the Death of English? by Edwin Newman (1974) ISBN 978-0-88365-795-9
  • A Civil Tongue. by Edwin Newman (1976) ISBN 978-0-446-30758-1
  • I Must Say. by Edwin Newman (1988) ISBN 978-0-446-39099-6
  • Sunday Punch. by Edwin Newman (1979) ISBN 978-0-425-04671-5
  • The Billionaire Hunts (1981) National Broadcasting Company, Inc. Reg No. PA0000110525 / 1981-07-24
  • Reading, Writing and Reefer (1978) National Broadcasting Company, Inc. Reg No. PA0000070833 / 1980-03-18

Посилання

[ред. | ред. код]