Едгар фон Шпігель фон унд цу Пекельсгайм
| Едгар фон Шпігель фон унд цу Пекельсгайм | |||||
|---|---|---|---|---|---|
.png) | |||||
| Народився | 9 жовтня 1885[1][2]  Східна Пруссія, Прусське королівство, Німецька імперія | ||||
| Помер | 15 травня 1965[1] (79 років) Бремен, Німеччина[1] | ||||
| Країна |  Німеччина | ||||
| Діяльність | сценарист, дипломат, підводник, письменник-документаліст, письменник | ||||
| Знання мов | німецька | ||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||
| Членство | СС[2] | ||||
| Титул | барон | ||||
| Військове звання |  Оберфюрер СС | ||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2] | ||||
| Нагороди |
| ||||
| IMDb | ID 2277068 | ||||
Барон Едгар фон Шпігель фон унд цу Пекельсгайм (нім. Edgar Freiherr von Spiegel von und zu Peckelsheim; 9 жовтня 1885 — 15 травня 1965, Бремен) — німецький офіцер-підводник, дипломат і письменник, капітан-лейтенант кайзерліхмаріне, оберфюрер СС.
Представник дуже давнього знатного вестфальського роду. 1 квітня 1903 року вступив на флот. З 27 березня 1909 року служив на легкому крейсері «Корморан», з яким брав участь у придушенні Сокехського повстання. Учасник Першої світової війни. З 3 вересня 1914 по 17 березня 1916 року — командир підводного човна SM U-32, з 10 лютого 1917 року — SM U-93. 30 квітня 1917 року Шпігель помітив невеликий британський вітрильник «Приз» в Ла-Манші і вирішив атакувати його палубною гарматою, проте вітрильник виявився кораблем-пасткою. Під час бою Шпігель і 2 члени екіпажу U-93 випали за борт, проте були врятовані екіпажем «Призу», коли їхній човен відступив, і взяті в полон. Всього за час бойових дій потопив 15 кораблів загальною водотоннажністю 38 040 тонн і пошкодив 2 кораблі загальною водотоннажністю 9806 тонн. Незабаром після звільнення з полону 24 листопада 1919 року звільнений у відставку.
Спочатку Шпігель працював в судноплавній галузі. В кінці 1920-х років перейшов в автомобільну промисловість і став генеральним директором німецького філіалу американської фірми Graham-Paige в Берліні. Член НСДАП (партійний квиток №348 182) і СС. Після приходу нацистів до влади вступив на дипломатичну службу. В 1936/37 роках працював в німецькому посольстві в Лондоні, після чого був призначений генеральним консулом в Новому Орлеані. Після початку Другої світової війни Шпігель з підвалу консульства таємно повідомляв по радіо німецьким підводним човнам про торгові кораблі, які прямували з Нового Орлеану в Англію. ФБР провело розслідування щодо звинувачення Шпігеля у шпигунстві та формуванні «п'ятої колони». Після оголошення війни США в грудні 1941 року Шпігель був змушений покинути країну і був призначений консулом в Марселі. В серпні 1944 року перед взяттям міста союзниками покинув Марсель. В листопаді 1944 року зарахований в штаб рейхсфюрера СС.
- Морський кадет (1 квітня 1903)
- Фенріх-цур-зее (15 квітня 1904)
- Лейтенант-цур-зее (28 вересня 1906)
- Оберлейтенант-цур-зее (27 березня 1909)
- Капітан-лейтенант (12 березня 1915)
- Оберфюрер СС (1942)
- Орден Корони (Пруссія) 4-го класу з мечами
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
Військово-морські книги
- Kriegsbilder aus Ponape. Erlebnisse eines Seeoffiziers im Aufstande auf den Karolinen. Union Deutsche Verlagsgesellschaft, Stuttgart, Berlin, Leipzig 1912.
- Kriegstagebuch U 202. Verlag August Scherl, Berlin 1916. — найуспішніша книга Шпігеля: було продано 360 000 примірників.
- U boat 202. The war diary of a german submarine. A. Melrose Ltd., London 1919. — англійське видання, перекладене Баррі Домвілом.
- Jurnalul de bord al submarinului 202. Regele Carol, Bukarest 1917. — румунське видання.
- Oberheizer Zenne. Der letzte Mann der Wiesbaden. Nach Mitteilungen des Oberheizers Zenne von Freiherr Spiegel von und zu Peckelsheim. Verlag August Scherl, Berlin 1916. Neuausgabe: Martin Schneider, Casilla Correo, Buenos Aires 1918 (Südamerika-Kriegsausgabe).
- U-Boot im Fegefeuer. Verlag August Scherl, Berlin 1930. Neuausgabe: Verlag Gerdes, Preetz 1963 (Zusammenfassung von: U-Boot im Fegefeuer und Kriegstagebuch U 202 in einem Band).
- Meere, Inseln, Menschen. Vom Seekadetten zum U-Boot-Kommandanten. Verlag August Scherl, Berlin 1934. — в НДР книга була внесена в список забороненої літератури.
- Eine tolle U-Boots-Reise. Verlag Anst. Mager, Donauwörth 1934 (Reihe Jungdeutschland-Bücherei).
- Meine letzte Fahrt mit U 202. Verlag H. Hilger, Berlin 1935 (Reihe Hilgers Deutsche Jugendbücherei) — в НДР книга була внесена в список забороненої літератури.
- 45000 Tonnen versenkt. Bertelsmann Verlag, Gütersloh 1937 (mit Zeichnungen von Karl Mühlmeister).
Роман
- Das Mädchen unter den Drei Bäumen. Ein Südseeroman. Domverlag, Berlin 1931.
Переклади
- Ritter der Tiefe. Von Lowell Thomas. Übersetzt und bearbeitet von Edgar Freiherr von Spiegel. Deutsche Verlagsgesellschaft, Berlin 1930. Neuausgabe: Wegweiser-Verlag, Auswahlreihe des Volksverbandes der Bücherfreunde, Berlin 1937 (Originaltitel: Raiders of the deep, 1928).
- Wir jagen deutsche U-Boote, Gütersloh: Bertelsmann, 1937 (Originalausgabe My mystery ships, London 1928, Gordon Campbell VC, Übersetzung durch Edgar Spiegel von und zu Peckelsheim)
Сценарії
- Morgenrot. UFA, Deutschland 1934. — автор ідеї.
- Volldampf voraus!. Carl-Froelich-Film, Deutschland 1934.
- Oberwachtmeister Schwenke. Carl Froelich-Film, Deutschland 1935.
- Jörg Friedrich Vollmer: Imaginäre Schlachtfelder. Kriegsliteratur in der Weimarer Republik – eine literatursoziologische Untersuchung. Dissertation, Freie Universität Berlin 2003 (insbes. Kapitel 5: Die Orthodoxen: Krieg als Abenteuer, S. 88–126)
- Biographisches Handbuch des deutschen Auswärtigen Dienstes 1871–1945. Band 4: S. Herausgegeben vom Auswärtigen Amt, Historischer Dienst, Bearbeiter: Bernd Isphording, Gerhard Keiper, Martin Kröger. Schöningh, Paderborn u. a. 2012, ISBN 978-3-506-71843-3
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #107504774 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.