Елізе Герц | |
---|---|
Народилася | 1788[1] Прага, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія |
Померла | 1868[1] Відень, Австро-Угорщина[2] |
Країна | Австрійська імперія |
Діяльність | філантропка |
Батько | Шімон Едлер фон Лемельd |
Родичі | Людвіг фон Габер фон Лінсберґd |
Брати, сестри | Леопольд фон Лемельd |
Елізе Герц (нім. Elise Herz, івр. עליזה למל; до одруження — Лемель (Lämel); 20 грудня 1788, Прага — 25 липня 1868, Відень) — австрійська філантропка[3][4].
Батько — купець Шімон Едлер фон Лемель, матір — Бабетта фон Лемель (Душенес; нім. Babette von Lämel Duschenes)[5]. Еліза стала почесною членкинею єврейської громади у Празі[4]. Її дім у Празі був інтелектуальним центром[5]; однак після смерті чоловіка, Гайнріха Едуарда Герца (нім. Heinrich Eduard Herza), в 1850 році, вона переїхала до Відня[4].
Герц заснувала дитячий притулок в Єрусалимі, в основному для єврейських дітей, але там також прийняли кілька дітей християн і мусульман[4]. Організувати його було доручено Людвігу Августу Франклю[4][5]. У записі із Єврейської енциклопедії 1906 року про «дитячий притулок» йдеться про школу, яку вона заснувала на пам'ять про свого батька[6] в районі Єрусалиму Зіхрон Моше, більш відому як «школа Шімона фон Лемеля» або просто «школа Лемеля».
У подружжя Герц було п'ятеро дітей: