Епідеміологія домашнього насильства

Жінки, які зазнали насильства з боку інтимного партнера, 2016 рік

Домашнє насильство вчиняється по всьому світу, у різних культурах і впливає на людей всіх економічних статусів. Домашнє насильство проти жінок відбувається століттями. Насильство проти жінок та дівчат визнане ВООЗ глобальною пандемію громадського здоров’я, коли 1 з 3 жінок у всьому світі зазнавала фізичного чи сексуального насильства протягом життя, хоча й не вважалося загальносвітовою проблемою до 1980-х.

Понад 120 мільйонів дівчат у всьому світі зазнали примусового статевого акту або іншого сексуального насильства у якийсь момент свого життя.

У світі понад 700 мільйонів нині живих жінок вступили в шлюб у дитинстві, 250 мільйонів з них до 15 років. Дівчата, які потрапляють у шлюб до 18 років, мають меншу ймовірність завершити освіту, більщк до домашнього насильства та ускладнень під час пологів.[1]

Характерні риси домашнього насильства

[ред. | ред. код]

Домашнім насильством вважають будь-які фізичні, сексуальні та вербальні напади на людину, що погіршують самопочуття чи почуття довіри. Характерними рисами домашнього насильства є:

  • Діти, що зазнали насильства, 2022 рік
    Глобальність. Близько 736 мільйонів жінок — майже кожна третя — принаймні раз у житті зазнавали фізичного та / або сексуального насильства з боку інтимного партнера, сексуального насильства з боку незнайомих чоловіків або обох.
  • Феміцид. У 2023 році близько 51 100 жінок і дівчат у всьому світі вбиті їхніми інтимними партнерами або іншими членами родини. Тобто в середньому 140 жінок або дівчат щодня вбиває хтось із їхніх власних родин.[2]

У кількох дослідженнях показано, що нижчий соціально-економічний статус (безробіття, низький дохід) є факторами ризику домашнього насильства.[3] [4]

Стратегія припинення насильства проти жінок (англ. RESPECT)

[ред. | ред. код]

Стратегія припинення насильства проти жінок включає 7 кроків:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Nations, United. The Preventable Pandemic: Sexual and Gender-Based Violence. United Nations (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  2. UNITE to End Violence against Women Campaign. UN Women – Headquarters (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  3. Watts, Charlotte; Zimmerman, Cathy (2002-04). Violence against women: global scope and magnitude. The Lancet (англ.). Т. 359, № 9313. с. 1232—1237. doi:10.1016/S0140-6736(02)08221-1. Процитовано 7 лютого 2025.
  4. Carlin, Kathleen (1995-05). Book Review: Intervention for Men Who Batter: An Ecological Approach, Battering and Family Therapy: A Feminist Perspective. Criminal Justice Review. Т. 20, № 1. с. 86—89. doi:10.1177/073401689502000114. ISSN 0734-0168. Процитовано 7 лютого 2025.
  5. RESPECT: Seven Strategies for Preventing Violence Against Women - PAHO/WHO | Pan American Health Organization. www.paho.org (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.