Повна назва | Футбольний клуб «Ерзу» (Грозний) | ||
Засновано | 1992 | ||
Розформовано | 1994 | ||
Населений пункт | Грозний, Росія | ||
Стадіон | ім. Уйваса Ахтаєва | ||
Ліга | Перша ліга | ||
1994 | 20-те (знявся) | ||
|
«Ерзу» (в перекладі з чеченської мови — «орли»[1]) — російський футбольний клуб із Грозного. Найкраще досягнення — третє місце у зоні «Захід» першої ліги 1993 року.
Раніше мав назву «Нафтовик» й до початку 1990-х років виступав у республіканських змаганнях. У середині 1991 року президентом клубу став чеченський бізнесмен Русланбек Лорсанов[2] й команда «Нафтовик-Ерзу» піднялася з 12-го місця на підсумкове 3-тє у 8-й зоні першості РРФСР серед КФК[3][2]. Потрапивши внаслідок реорганізації пострадянського футболу одразу до другої ліги чемпіонату Росії, «Ерзу» виграв турнір 1-ї зони[2], а наступного сезону 1993 року досяг свого найбільшого успіху: третього місця в західній зоні першої ліги. 13 домашніх перемог ghbcelbkb «Ерзу» за неявку суперників на матч до Грозного. За словами тодішнього головного тренера команди Воїта Абдул-Хамідовича Талгаєва, керівництву «Ерзу» навіть доводилося заздалегідь пропонувати суперникам нічию, аби ті приїхали до Грозного на гру[4].
Хоча «Ерзу» існував за власний кошт Русланбека Лорсанова, не отримував державної підтримки[2] та був приватним клубом[5], президент Чечні генерал Джохар Мусаєвич Дудаєв відвідував домашні матчі «Ерзу»[4] та вітав команду у роздягальні після перемог[5]. Селекційна політика клубу ґрунтувалася на довірі насамперед до місцевих, чеченських футболістів, однак в її складі були й гравці з досвідом виступів у вищій лізі. При команді існувала дитячо-юнацька футбольна школа, яка до 1994 року залишилася єдиною в Чечні[2].
У першому колі сезону 1994 року команда, виступаючи у першій лізі російського чемпіонату, була у лідируючій групі і реально претендувала на вихід до вищої ліги[4]. Деякі команди при цьому, як і раніше, не наважувалися на приїзд до Грозного[6]: «Зірці» (Іркутськ), «Океану», «Зірці» (Перм) й «Асмаралу» були зараховані технічні поразки[7]. Останнім матчем «Ерзу» на своєму полі стала зустріч 1 липня із петербурзькою командою «Зміна-Сатурн»[6], грозненці здобули перемогу з рахунком 3:0. Після цього команда зіграла ще 4 виїзні матчі[7]. У серпні керівництвом ПФЛ, «Ерзу» та іншим чеченським командам було рекомендовано проводити домашні матчі на нейтральних полях — передбачалося, що «Ерзу» гратиме у Кисловодську[8]; низку матчів перенесли на пізніший термін. У зв'язку з подальшим загостренням політичної та військової обстановки в Чечні, на прохання керівництва республіканської федерації футболу, «Ерзу», як і інші команди з Чечні, було знято з чемпіонату[9], а в матчах, що залишилися (у тому числі раніше перенесених) їй було зараховано технічні поразки: всього 23 поєдинки «Ерзу», тобто більше половини, були зафіксовані в таблиці з технічними результатами[10].
Наприкінці 1994 року після початку першої чеченської війни клуб припинив існування. Матч проти «Зміни-Сатурна» став не лише останнім на професіональному рівні у Грозному перед початком воєнних дій, але й залишався останньою перемогою команди, яка представляє Грозний, до початку 2001 року.