Ерік Шевіяр

Ерік Шевіяр
Éric Chevillard
Народився18 червня 1964(1964-06-18) (60 років)
Ла-Рош-сюр-Йон
ГромадянствоФранція Франція
НаціональністьФранція Франція
Діяльністьписьменник
Alma materLille school of journalism - École supérieure de journalisme de Lilled
Знання мовфранцузька
Роки активності1987-
Напрямокпостмодернізм
Жанрроман
Magnum opus«Туманність краба» («La Nébuleuse du crabe», 1993)
Нагороди
ПреміїПремія Александра В'ялатта (2014)

Ері́к Шевія́р (фр. Éric Chevillard; 18 червня 1964(19640618), Ла-Рош-сюр-Йон) — французький письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ерік Шевіяр народився 1964 року у місті Ла-Рош-сюр-Йон (департамент Вандея). Закінчив Вищу школу журналістики в Ліллі[1] · [2]. Шевіяр почав друкувати свої перші твори в авангардистському видавництві «Мінюї» («Les éditions de Minuit») Жерома Лендона, де також друкувалися інші представники так званого «нового нового роману» Франсуа Бон, Жан-Філіпп Туссен, Жан Ешноз, Крістіан Остер.

Найбільшу популярність здобули його романи «Туманність краба» («La Nébuleuse du crabe», 1993) та «Привид» («Un fantôme», 1995), об'єднані одним головним героєм. За перший з них автору було присуджено премію Фенеона. Творам Еріка Шевийяра притаманні захопливі сюжетні композиції, легка іронія та витончений гумор, за яким криється філософський погляд автора на проблеми сучасності та буття.

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Mourir el enrhume», Minuit, 1987
  • «Le Démarcheur», Minuit, 1989
  • «Palafox», Minuit, 1990
  • «Le Caoutchouc décidément», Minuit, 1992
  • «La Nébuleuse du crabe», Minuit, 1993 (премія Фенеона)
  • «Préhistoire», Minuit, 1994
  • «Un fantôme», Minuit, 1995
  • «Au plafond», Minuit, 1997
  • «L Œuvre posthume de Thomas Pilaster», Minuit, 1999
  • «Les Absences du capitaine Cook», Minuit, 2001
  • «Du hérisson», Minuit, 2002
  • «Le Vaillant petit tailleur», Minuit, 2004 (премія Wepler)
  • «Scalps» Fata Morgana, 2005
  • «Oreille rouge», Minuit, 2005
  • «'Attaque», Argol, 2006
  • «Démolir Nisard», Minuit, 2006 (премія Роже Каюа)
  • «Commentaire autorisé sur de l'état squelette», Fata Morgana, 2007
  • «Sans l orang-outan», Minuit, 2007
  • «Dans la zone d'activité», graphisme par Fanette Mellier, Dissonances, 2007
  • «Ailes» Fata Morgana, illustrations d Alain Ghertman, 2007 (премія Jean Lurçat)
  • «L Autofictif — Journal 2007–2008», L'arbre Vengeur, 2009
  • «En territoire Cheyenne» Fata Morgana, illustrations Philippe de Favier, 2009
  • «La vérité sur le salaire des cadres», Le Cadran ligné, 2009 («livre en un seul poème»)
  • «Choir», Minuit, 2010
  • «L Autofictif voit une loutre — Journal 2008–2009», l'arbre vengeur, 2010
  • «Dino Egger», Minuit, 2011
  • «L Autofictif père et fils — Journal 2009–2010», l'arbre vengeur, 2011
  • «Iguanes et Moines» Fata Morgana, 2011
  • «L auteur et moi», Minuit, 2012
  • «La Ménagerie d Agathe», ill. de Frédéric Rébéna, Actes Sud, 2013
  • «Péloponnèse», Fata Morgana, 2013
  • «Le Désordre azerty», Minuit, 2014 (Prix Alexandre-Vialatte 2014)
  • «Juste ciel», Minuit, 2015
  • L"es Théories de Suzie", avec Jean-François Martin, Hélium, 2015
  • «L'Autofictif», щоденники опубліковано у видавництві L'Arbre vengeur :
    • L'Autofictif — Journal 2007–2008, 2009
    • L'autofictif voit une loutre — Journal 2008–2009, 2010
    • L'Autofictif père et fils — Journal 2009–2010, 2011
    • L'Autofictif prend un coach — Journal 2010–2011, 2012
    • L'Autofictif croque un piment — Journal 2011–2012, 2013
    • L'Autofictif en vie sous les décombres — Journal 2012–2013, 2014
    • L'Autofictif au petit pois — Journal 2013–2014, 2015

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Annuaire des anciens de l'ESJ, " Anciens | ESJ Lille « [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  2. ↑ На сайті Bibliothèque de l'ESJ зазанчено, що Ерік Шевіяр є колишнім студентом цієї школи: » Онлайн-каталог. " [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]