Етьєн Комар | |
---|---|
фр. Étienne Comar | |
Дата народження | 25 січня 1965 (59 років) |
Місце народження | Париж, Франція |
Громадянство | Франція |
Професія | кінопродюсер, кінорежисер, сценарист |
Роки активності | 1990—наш час |
IMDb | ID 0173541 |
Етьєн Комар у Вікісховищі |
Етьє́н Кома́р (фр. Étienne Comar; нар. 25 січня 1965, Париж, Франція) — французький кінопродюсер, сценарист та кінорежисер.
Етьєн Комар почав кар'єру в кінематографі на початку 1990-х років. Як кінопродюсер взяв участь у створенні понад 20-ти фільмів, співпрацюючи з такими режисерами, як Набіль Аюш, Ґійом Ніклу, Ксав'є Бовуа, Абдеррахман Сіссако та іншими.
У 2017 році Етьєн Комар дебютував як режисер повнометражною біографічною стрічкою «Джанго» про відомого французького віртуоза-гітариста та композитора циганського походження Джанго Рейнхардта. Прем'єрний показ фільму відбувся 9 лютого 2017 року на відкритті 67-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, де він брав участь в конкурсній програмі[1].
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Примітки |
---|---|---|---|---|
1997 | Мектуб | Mektoub | Набіль Аюш | |
1998 | Зона | Zonzon | Лоран Бунік | |
1999 | Суперкохання | Superlove | Жан-Клод Ганер | |
1999 — Мадлен | 1999 Madeleine | Лоран Бунік | ||
2000 | У придорожньому повітрі | Sur un air d'autoroute | Тьєррі Боскерон | делегований продюсер |
Али Зауа, принц вулиці | Ali Zaoua, prince de la rue | Набіль Аюш | ||
2002 | 24 години з життя жінки | 24 heures de la vie d'une femme | Лоран Бунік | |
2003 | Лабіринти | Dédales | Рене Манзор | |
2005 | Батько | Papa | Моріс Бартелемі | |
Хрещені батьки | Les parrains | Фредерік Форестьє | ||
2006 | Один прекрасний день | Du jour au lendemain | Філіп Ле Гюе | |
2007 | Ключ | La clef | Ґійом Ніклу | асоційований продюсер |
2008 | Перехресний вогонь | Les insoumis | Клод-Мішель Ром | |
2010 | Про людей і богів | Des hommes et des dieux | Ксав'є Бовуа | |
Жінки з 6-го поверху | Les femmes du 6e étage | Філіп Ле Гюе | ||
2012 | Париж-Мангеттен | Paris-Manhattan | Софі Лелуш | |
Кухар для президента | Les saveurs du Palais | Крістіан Венсан | ||
2014 | Тімбукту | Timbuktu | Абдеррахман Сіссако | |
Ціна слави | La rançon de la gloire | Ксав'є Бовуа | співпродюсер | |
2015 | Мій король | Mon roi | Майвенн Ле Беско | асоційований продюсер |
2017 | Джанго | Django | Етьєн Комар | співпродюсер |
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист |
---|---|---|---|---|
2010 | Про людей і богів | Des hommes et des dieux | ||
2012 | Кухар для президента | Les saveurs du Palais | ||
2014 | Ціна слави ( | La rançon de la gloire | ||
Мій король | Mon roi | |||
2017 | Джанго | Django | ||
2017 | Дикун | Gauguin — Voyage de Tahiti |
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
---|---|---|---|
Приз Європейської кіноакадемії | |||
2010 | Найкращий європейський фільм | Про людей і богів | Перемога |
Премія «Сезар» | |||
2011 | Найкращий фільм | Про людей і богів | Номінація |
Найкращий сценарій | Про людей і богів (спільно з Ксав'є Бовуа) | Перемога | |
2015 | Найкращий фільм | Тімбукту | Номінація |
Премія «Крістофер» | |||
2016 | Найкращий художній фільм | Про людей і богів | Перемога |
Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
2017 | Золотий ведмідь | Джанго | Номінація |
Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |