Карл Генріх фон Ведель | |
---|---|
![]() | |
Народження | 12 липня 1712 або 12 червня 1712[1] ![]() Гериц ![]() |
Смерть | 2 квітня 1782[1] (69 років) ![]() Гериц ![]() |
Країна | Німеччина ![]() |
Звання | генерал-лейтенант ![]() |
Війни / битви | Семирічна війна, Перша Сілезька війна, Battle of Chotusitzd, Друга сілезька війна, Battle of Soord, Battle of Leuthend, Siege of Olomoucd, Battle of Tornowd, Battle of Fehrbellind, Битва при Пальцигу, Кунерсдорфська битва і Battle of Liegnitzd ![]() |
Нагороди | |
![]() ![]() |
Карл Генріх фон Ведель (нім. Carl Heinrich von Wedel; 12 липня 1712, Гериц, Пруссія — 2 квітня 1782, там же) — прусський воєначальник Семирічної війни, генерал-лейтенант (1759).
Народився у померанській дворянській родині[2]. З 1727 року служив у прусській армії. Під час служби у королівській Лейб-гвардії познайомився з майбутнім королем Фрідріхом II, який пізніше просував його по кар'єрній драбині.
Учасник обох Сілезьких воєн, командував ротою. Під час битви при Соорі (1745) був поранений.
На початку Семирічної війни у званні полковника командував полком. Брав участь у битвах під Прагою, Россбахом і Лейтеном, відзначився під час облоги Ольмюца. З вересня 1758 року командував корпусом проти шведів.
Улітку 1759 року командував корпусом проти російських військ на Одері. У битві під Пальцигом 22 липня 1759 року корпус Веделя був розгромлений російською армією генерала Салтикова. Після цієї поразки брав участь у битві під Кунерсдорфом, де був важко поранений[3].
Через важке поранення здоров'я Веделя було підірване і він уже не міг брати участь у боях. З 1761 року він був військовим міністром Пруссії. У 1779 році вийшов у відставку.
Був нагороджений орденом Pour le Mérite.