Кевен Аткінс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аткінс.
Кевен Аткінс
англ. Caven Atkins
Народження1907(1907)
Лондон, Онтаріо, США
Смерть22 грудня 2000(2000-12-22)
 Бірмінгем, Мічиган
КраїнаСША США

Кевен Аткінс (англ. Caven Atkins; 1907 – 2000) — канадський живописець і пейзажист. Для творів характерні контрастні кутасті обриси предметів ландшафту.

Перші роки

[ред. | ред. код]

Кевен Аткінс народився в Лондоні, Онтаріо, виріс у Манітобі та Саскачевані. З 1925 по 1928 рік він навчався у Вінніпезькій школи мистецтв у Лайонела Лемуана Фіцджеральда.[1][2] Після закінчення навчання Аткінс працював у комерційній художній фірмі Брігдена, де познайомився з Бертрамом Брукером і Чарльзом Комфортом. Пізніше Аткінс подружився з Фріцем Брандтнером, який познайомив його з німецьким експресіонізмом.[1][2]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

З 1930 по 1934 рік він був викладачем Вінніпезької школи мистецтв. Він викладав живопис у літній школі Університету Квінс у 1943 році та в коледжі мистецтв Онтаріо в 1945 році. Серед інших викладацьких посад, які він обіймав, були призначення в Університеті Торонто, Центральній технічній школі та інших місцях.[3] Викладаючи в коледжі мистецтв Онтаріо в 1945 році, він написав статтю для журналу Canadian Art про використання різних медіа.[4][1]

Аткінс не був призначений офіційним військовим художником, але він був сповнений рішучості брати участь у військових діях. Він засвідчив денні та нічні сцени діяльності кораблебудівної компанії Торонто на картині та 24 малюнках, які він зробив у 1942 році та пожертвував Національній галереї Канади в 1951 році (згодом вони стали частиною колекції військового мистецтва до того, як їх передали до Канадського військового музею в 1971 році).[5]

Як і багатьом художникам, Аткінсу було важко знайти роботу в післявоєнний період. У 1945 році він переїхав до Бірмінгема, штат Мічиган, де працював ілюстратором і дизайнером у Ford Motor Company до виходу на пенсію. Аткінс так і не повернувся жити в Канаду[5]. Він помер у Бірмінгемі, штат Мічиган, 22 грудня 2000 року у віці 93 років.

Вибрані виставки

[ред. | ред. код]

У 1945 році Аткінс мав ретроспективу своїх акварелей у Харт-хаусі (тепер частина Художнього музею Торонто)[6] У 1979 році Художня галерея Віндзора підготувала опитування куратора Теда Фрейзера під назвою «Ретроспективна виставка вибраних робіт Кевена Аткінса, що охоплює п'ятдесят років життя художника».[7] У 1987 році Художня галерея Віндзора організувала обігову виставку Caven Atkins: Вінніпезькі роки, куратор Тед Фрейзер.

Вибрані збірки

[ред. | ред. код]

Його роботи зберігаються у Національній галереї Канади,[8] Канадському військовому музеї,[5] Художній галереї Алгоми,[9] Художній галереї Онтаріо,[10] Художній галереї Віндзора (56 робіт), Художній галерей Бівербрук у м. Фредеріктон[11], а також Remai Modern у м. Саскатун.[12]

Членство

[ред. | ред. код]

Аткінс належав до Товариства художників Манітоби,[9] Канадської групи художників (1941—1943); Канадського товариства графічного мистецтва (1941—1943); і Канадського товариства акварелістів (1943—1945) (був президентом двох останніх товариств). Він також належав до Асоціації вчителів мистецтв Онтаріо (1944—1945).[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г MacDonald, Colin S. (1967). A Dictionary of Canadian Artists, vol. 1 (вид. First). Ottawa: Canadian Paperbacks Publishing. Процитовано 16 серпня 2021.
  2. ↑ а б Ernest Caven Atkins. www.fecklesscollection.ca. Feckless Collection. Процитовано 15 серпня 2021.
  3. ↑ Murray, Joan (1981). Canadian Artists of the Second World War. Oshawa: Robert McLaughlin Gallery. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  4. ↑ Caven Atkins, «An Eye Cocked at Posterity». Canadian Art, April-May 1945, Volume 2, issue 4, pages 158—161, 168
  5. ↑ а б в Brandon, Laura (2002). Obituaries: Paul Goranson, Michael Forster & Caven Atkins: Canadian War Artists. Canadian Military History. 11 (4): 53—58. Процитовано 18 серпня 2021.
  6. ↑ «Contributors, Caven Atkins». Canadian Art, volume 2, issue 4, page 181
  7. ↑ A Retrospective Exhibition of Selected Works by Caven Atkins Spanning Fifty Years of the Artist's Life. windsor.bibliocommons.com. Windsor Public Library. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  8. ↑ Caven Atkins. www.gallery.ca. National Gallery of Canada. Процитовано 17 серпня 2021.
  9. ↑ а б Caven Atkins. www.artgalleryofalgoma.com. Art Gallery of Algoma. Процитовано 17 серпня 2021.
  10. ↑ Atkins, Caven. The Collection. ago.ca. Art Gallery of Ontario. Процитовано 17 серпня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ Caven Atkins, Collection of the Beaverbrook Art Gallery. app.pch.gc.ca. Government of Canada. Процитовано 17 серпня 2021.
  12. ↑ Collection. collections.remaimodern.org. Remai Modern, Saskatoon. Процитовано 17 серпня 2021.

Бібліографія

[ред. | ред. код]