Козаченко Вадим Геннадійович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 13 липня 1963 (61 рік) ![]() |
Місце народження | Полтава, Українська РСР, СРСР ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() ![]() |
Професії | співак ![]() |
Інструменти | вокал[d] ![]() |
Жанри | поп і диско ![]() |
Нагороди | |
kazachenko.info ![]() |
Козаченко Вадим Геннадійович (нар. 13 липня 1963, Полтава, Українська РСР) — радянський та російський естрадний співак, колишній соліст української групи «Фристайл», Заслужений артист Російської Федерації (2011)[1].
Підтримує путінський режим та війну Росії проти України. Фігурант бази даних центру «Миротворець»[2]
Вадим Казаченко вперше виступив на сцені у 1985 році. У 1987—1989 рр. — вокаліст ВІА «Фестиваль». У 1989—1991 рр. був солістом групи «Фрістайл». У 1991 році вийшла пісня «Больно мне, больно!», що стала візитною карткою співака[3].
У 1992 році Козаченко пішов з гурту і розпочав сольну кар'єру. За наступні сім років він записав три альбоми своїх пісень і кілька збірок, що складаються з нових і старих хітів. У той період зі співаком співпрацювали такі відомі композитори, як Володимир Матецький, і В'ячеслав Малежик. Авторами текстів пісень, які виконував Вадим, були Олександр Шаганов, Юлія Кадишева та Григорій Бєлкін.
Гастрольний графік артиста в 1990-ті був такий, що в ньому не було жодного вихідного протягом довгих місяців. У ці роки шанувальники співака почули нові хіти, серед яких найбільш яскравими були «Жёлтая ночь», «Золушка», «Чужая», «Благослови», «На летящем коне».
Але потім, в якийсь період часу ЗМІ забули про Вадима Казаченко. Шанувальникам співака навіть здалося, що він кудись подівся і поставив крапку на творчості. Ходили чутки про важку хворобу і навіть смерть співака. Але в 2005-му році Вадим Казаченко нагадав про себе і знову вийшов на сцену.
У 2008 році взяв участь в шоу «Суперстар-2008». 5 лютого 2011 року Вадим Казаченко та Олексій Глизін брали участь в програмі «Музичний ринг» на телеканалі НТВ[4].
У 2011 році Вадим Казаченко удостоєний звання «Заслужений артист Російської Федерації»[1]. У Кремлівському Палаці відбувся сольний концерт артиста, присвячений 25-річчю його професійної діяльності.
У 2015 році Вадим Казаченко взяв участь у зйомках епізоду телесеріалу "Злочин", 4-та серія. Серіал вийшов на екрани у 2017 році.
7 квітня 2017 року в Кремлівському палаці в Москві відбувся великий черговий концерт. Вадим Казаченко не припиняв гастрольну діяльність.
У січні 2023 року взяв участь у сьомому сезоні шоу "Три акорди" на Першому каналі.
У 2023 році взяв участь у 4 сезоні шоу "Маска" на НТВ в образі Їжатця. У другому випуску, що вийшов в ефір 19 лютого 2023 року, маску Їжатця було викрито.[5]
Вадим Козаченко одружився у 21-річному віці. Його дружиною стала полтавчанка Марина. Пара офіційно розписалася, коли Марина дізналася про вагітність. Маленька Маріанна з'явилася на світ у досить складний період життя своїх батьків. У Вадима тільки починалося важке кар'єрне сходження. У середині 1980-их років Казаченко відправився завойовувати Москву. Дружина з донькою залишилися в Полтаві через фінансові проблеми.
Життя в різних містах не сприяло зміцненню сім'ї. Пара розлучилася. У житті Вадима Казаченко з'явилася нова кохана, яку звали Жанна. Пара проіснувала п'ять років. Побудова кар'єри, щільний гастрольний графік і натовпи прихильниць теж погано поєднувалися з сімейним життям. Свою любов Вадим Казаченко зустрів в Америці. Ірина Аманті — бізнес-леді російського походження і співвласниця «Русского радио» в США, виступила організатором концертів співака в Америці[4]. Спочатку вони були колегами і добрими друзями. Ірина була заміжня. Але потім дружба переросла в почуття, які, втім, через кілька років минули[6].
У квітні 2014 року Вадим Козаченко одружився з Ольгою Мартиновою, дівчина значно молодше артиста. У 2016 році в сім'ї почалися проблеми.[7][8]. У них є син Філіп (нар. 2017)[9]. А влітку 2018 року пара розлучилася[10][11][12]
Підтримує вторгнення Росії в Україну.
Вадим Козаченко займався пропагандою путінського режиму та підтримкою війни проти України.[13]
19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.[14]