Козельці східні

Козельці східні

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Cichorioideae
Триба: Cichorieae
Рід: Козельці (Tragopogon)
Вид: Козельці східні
Tragopogon orientalis
L., 1753
Синоніми
Tragopogon pratensis L. subsp. orientalis (L.) Cělak.
Посилання
Вікісховище: Tragopogon orientalis
Віківиди: Tragopogon orientalis
EOL: 6249158
IPNI: 256092-1
ITIS: 522770
NCBI: 261649

Козельці східні[1][2] (Tragopogon orientalis) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі й на схід до Сибіру та західних Гімалаїв.

ілюстрація

Дворічна рослина 30–120 см заввишки. Рослина гола. Листки світло-сизі, лінійні або ланцетні, плоскі або хвилясті; верхні — ланцетні або коротші. Листочки обгортки значно коротші від крайових квіток. Квітки золотисто-жовті або оранжево-жовті; пильовики жовті з поздовжніми коричневими смужками. Сім'янки гостро-шорсткі, нерідко 5-гранні, неглибоко борознисті, гладкі, носики довші від сім'янок чи рівні їм[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у Європі й на схід до Сибіру та західних Гімалаїв[3][4][5].

В Україні вид зростає на луках, схилах, узліссях — у Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі та в Лісостепу[2].

Використання

[ред. | ред. код]

Кормова, медоносна рослина[2].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Tragopogon orientalis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 370. (рос.)(укр.)
  3. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 19.09.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 26 Вересня 2019. Процитовано 19.09.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 4 Квітня 2019. Процитовано 19.09.2019. (англ.)