Компримаріо

Комприма́ріо (від лат. cum — «з» та італ. primario — «головний») — оперний співак або оперна співачка, що виконує другорядні ролі.

До ролей другого плану відносять як маленькі ролі, в яких артист виходить на сцену заради кількох фраз (Різничий у «Тосці», Флора в «Травіаті»), так і яскраві партії (Арлекін у «Паяцах», Князь Гремін у «Євгенії Онєгіні»). Виконавці вважають ролі компримаріо складними, оскільки навіть у маленької ролі за Станіславським «має бути біографія», висловити характер персонажа актор повинен за відведений йому короткий час і при цьому у нього немає можливості виправити ситуацію, якщо при виконанні ролі буде допущена помилка. Враження від виконання артистами ролей компримаріо поширюється на загальне враження від усієї опери[1]. Існує думка, що компримаріо — це окрема професія[2].

Артист, який виконує ролі другого плану, виходить на сцену майже кожен день у різних партіях. Його вокальні можливості мають бути досить широкими, а техніка — універсальною, щоби гідно виконувати різнопланову музику. Компримаріо, як підтримуючий актор, має бути дуже артистичним і бути готовим допомогти провідному виконавцю та «врятувати» сцену у разі непорозумінь[3][4][5].

Деякі оперні співаки та співачки виконують виключно партії другого плану та входять з ними в історію, як П'єро де Пальма. Партії для таких співочих голосів як контральт та бас-буффо переважно є ролями компримаріо (Ульрика в опері «Бал-маскарад», Ваня в опері «Життя за царя», Дон Бартоло у «Севільському цирульнику»). Багато виконавців провідних ролей розпочинали свою кар'єру з партій компримаріо[6]. Багато партій другого плану поряд із головними партіями виконують провідні, всесвітньо відомі оперні співаки, наприклад: Дмитро Хворостовський — Жорж Жермон («Травіата»)[7], Іван Козловський — Юродивий («Борис Годунов»)[8], Йонас Кауфман — Італійський співак («Кавалер троянди»).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Рыбинский Н. (7 березня 2009). Оперные страсти. Радио «Орфей». Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
  2. ↑ Поспелов П. Третий лишний // Ведомости : газета. — 2004. — № 16 февраля.
  3. ↑ Vest J. (1 травня 2009). A Career in Comprimario : Is It for You?. CS Music (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
  4. ↑ The Art of Comprimario (англ.). University of Miami. 25 вересня 2015. Процитовано 3 листопада 2021.
  5. ↑ Finney G. (20 листопада 2015). The Life of a Comprimario, or “Oh, You’re That Guy!”. Shmopera (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
  6. ↑ Цодоков Е. (13 червня 2010). К 100-летию Антона Дермоты. OperaNews.ru. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
  7. ↑ Галеев А. Митина любовь // Vogue : журнал. — 2012. — № ноябрь.
  8. ↑ Иван Семёнович Козловский. Belcanto.ru. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 8 березня 2013.

Джерело

[ред. | ред. код]
  • Юцевич Ю. Є. Музика: словник-довідник. — Видання друге переробл. і доп. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2009. — 359 с. — ISBN 978-966-10-0445-9


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.