Костриця шорстколиста

Костриця шорстколиста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Костриця (Festuca)
Вид:
Костриця шорстколиста (F. trachyphylla)
Біноміальна назва
Festuca trachyphylla
(Hack.) Hack., 1914 publ. 1915
Синоніми

Festuca stricta subsp. trachyphylla (Hack.) Patzke ex Joch.Müll.
Festuca brevipila R.Tracey

Костриця шорстколиста[1][2] (Festuca trachyphylla) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у північній, центральній, південно-західній і східній Європі.

Багаторічна трав'яниста рослина 30–75 см завдовжки. Листові пластини ниткоподібні, еліптичні в розрізі, 0.6–1.1 мм завширшки, поверхні шершаві, волосаті з обох сторін. Суцвіття — відкрита волоть 4.5–13 см завдовжки; гілки шершаві, родючі колоски на ніжках. Колоски містять 4–8 родючих квіточок; зі зменшеними квіточками на вершині. Колоски довгасті, стиснуті з боків; 7–7.5 мм завдовжки; розпадаються у зрілості під кожною родючою квіточкою. Колоскові луски подібні, коротші, ніж колоски; верхня колоскова луска ланцетна; 3.5–4.5 мм завдовжки; 0.8–0.9 довжина суміжної родючої леми; кілі відсутні; верхівки гострі. Родюча лема ланцетна, 4.2–4.9 мм завдовжки; поверхня леми гола або запушена; вершина гостра; остюк основної леми 2–2.5 мм завдовжки. Верхівкові стерильні квіточки нагадують родючі, хоч і недорозвинені. Пиляків 3[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у Європі: Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Естонія, Латвія, Литва, Росія, Україна, Румунія; натуралізований та інтродукований у деяких інших країнах світу[3][4][5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Festuca trachyphylla // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 454. (рос.)(укр.)
  3. а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)