Ламахолот

Ламахолот
група юнаків ламахолот
Самоназваата-ламахолот
Кількістьбл. 300 тис. осіб (2010)[1]
АреалІндонезія Індонезія: провінція Східна Нуса-Тенґара
Расасуміш південних монголоїдів з меланезійцями
Близькі домангараї, сика
Моваламахолот, ларантука
Релігіякатолицизм, протестантизм, іслам, традиційні вірування

Ламахолот або солорці (індонез. Suku Lamaholot) — народ в Індонезії, одна з корінних етнічних груп східного Флореса.

Поділяються на субетнічні групи: солорці, адонарці, ларантуки, левотобі, кеданги та ін. Рівень їхньої консолідації є невисоким.

Поширення та чисельність

[ред. | ред. код]
Мапа розселення народів острова Флорес

Ламахолот живуть на острові Флорес та на деяких невеликих островах навколо нього (Солор, Адонара і Ломблен). За різними оцінками чисельність ламахолот становить 150—200 тис. осіб.[2]

У межах провінції Східна Нуса-Тенґара ламахолот (солорці) в 2010 році налічували 284 105 особи (6,08 % населення провінції)[1]. Офіційна статистика Індонезії зараховує ламахолот до числа народів Східної Нуса-Тенгари. Разом 2010 року їх чисельність в межах провінції становила 3 793 242 особи, а по всій Індонезії — 4 184 923 особи[1].

Мова

[ред. | ред. код]

Мова — ламахолот, належить до малайсько-полінезійської групи австронезійської сім'ї. На острові Флорес ламахолот також розмовляють мовою ларантука, що є діалектом малайської мови.

Релігія

[ред. | ред. код]

Релігійна приналежність віруючих: католики,[3] мусульмани-суніти, традиційні вірування. Традиційні культи — культи божеств (верховне божество Лера-Вулан-Танах Екан — «Сонце-Місяць-Земля»),[4][5] культи померлих (ніту), шаманство.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. ISBN 978-981-4519-87-8 (англ.)
  2. ↑ Nishiyama, Kunio; Kelen, Herman (2007). A Grammar of Lamaholot, Eastern Indonesia: The Morphology And Syntax of The Lewoingu Dialect. Lincom Europa. ISBN 978-3-89586-714-9.
  3. ↑ Lamaholot people. Joshua Project. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 16 вересня 2014.
  4. ↑ Wayan Agus Purnomo (21 листопада 2015). WISATA PANTAI: Legenda Naga Kepala Tujuh di Laut Flores. Tempo. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
  5. ↑ Urte Undine Frömming (2006). Naturkatastrophen: kulturelle Deutung und Verarbeitung. Campus Verlag. ISBN 35-933-8004-8.


Прапор Індонезії Це незавершена стаття про Індонезію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.