Лекманов Олег Андершанович

Олег Андершанович Лекманов
рос. Олег Андершанович Лекманов
Народився	11 січня 1967(1967-01-11) (57 років) Новомихайлівський, Краснодарський край, Російська РФСР, СРСР
Країна	Росія
Національність	росіянин
Діяльність	літературознавець, історик літератури
Alma mater	Московський педагогічний державний університет (1991) Інститут світової літератури ім. О. М. Горького (1995)
Галузь	літературознавство філологія
Заклад	МДУ Вища школа економіки (Москва)
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Науковий керівник	Dina Magomedova^d і Oleg Anatolʹevič Proskurin^d
Членство	Експертна рада ВАК РФ з філології та мистецтвознавства (2018-2022)
Батько	Андершан Лекманов
Нагороди	Велика книга (2019) Премія імені І. І. Шувалова (2002)
Лекманов Олег Андершанович у Вікісховищі

Оле́г Андерша́нович Лекма́нов (рос. Оле́г Андерша́нович Лекма́нов; нар. 11 січня 1967, Новомихайлівський, Краснодарський край) — російський літературознавець. Доктор філологічних наук (2002).

Біографія

Олег Лекманов народився 11 січня 1967 року в Новомихайлівському Краснодарського краю.

Закінчив Московський педагогічний державний університет у 1991 році. Кандидатська дисертація про книгу Осипа Мандельштама «Камінь» (1995), докторська дисертація «Акмеїзм як літературна школа (досвід структурної характеристики)» (2002). Професор факультету журналістики МДУ (1998-2011), професор факультету філології Вищої школи економіки (з 2011 до 30 червня 2022).

Півроку стажувався в університеті Шеффілда (Велика Британія) (2012). Як запрошений професор читав лекції в університетах Тарту, Оксфорда, Единбурга, Гельсінкі, Падуї, Загреба. У 2014 році був спікером Пушкінської велоночі в Москві: «Спогади про Музей Пушкіна 1970-1980-х років і його засновника Олександра Крейна»^[1].

Член експертної ради ВАК РФ з філології та мистецтвознавства (2018-2022).

7 квітня 2022 року через вторгнення Росії в Україну тимчасово емігрував до Грузії. Незабаром перебрався до Узбекистану, де отримав місце професора російської літератури в Національному університеті Узбекистану^[2]. У серпні 2023 року отримав річне місце запрошеного професора в Принстонському університеті (США).

Нагороди

• Шуваловська премія (Московський державний університет)
• Премія журналу «Новий світ» (2017)
• Фіналіст премії «Просвітник» (2019)
• Національна літературна премія «Велика книга» (2019; спільно з Михайлом Свердловим та Іллею Симановським за книжку «Венедикт Єрофєєв: Сторонній»)^[3]

Примітки

1. В Москве прошла "Пушкинская велоночь" (рос.). ТВ Центр - Официальный сайт телекомпании. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
2. Краткий обзор новой российской Z-культуры: бункерные поэты, окопные рэперы, сериал с оккупированных территорий и миллиарды бюджетных денег. Настоящее Время (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2023. Процитовано 25 лютого 2023.
3. Вручена премия «Большая книга». Colta.ru. Colta.ru. 11 грудня 2019. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.

Посилання

• Лекманов Олег Андершанович в «Журнальній залі»
• Страница на сайті ІСЛІ РАН
• Страница на сайті факультету журналістики МДУ
• Страница на сайті Інституту філології та історії РДГУ
• Страница на сайті НИУ ВШЭ
• Страница на сайті «Ruthenia.ru»
• Библиография и публикации на сайті «Akhmatova.org»
• Публикации в «Русский журнал»
• Публикации на сайті «Stengazeta.net»
• Я не прочь выпить со студентами — после того, как они получат диплом (інтерв'ю)
• Как преподаватель я вызываю у студентов очень сильные эмоции (інтерв'ю)
• Многое осталось необъяснённым (про книгу В. П. Катаева «Діамантовий мій вінець»)
• Эпоха распада: между художественным осмыслением и смиренным просвещением (виступ на Фінам FM)
• «Школа злословия» с Олегом Лекмановым
• Олег Лекманов о Маяковском на Радіо «Маяк»
• Олег Лекманов — «мир в меньшинстве» — фильм
• Олег Лекманов: необходимо победить язык ненависти (інтерв'ю порталу Полит.ру)
• Олег Лекманов: «Спасает безнадежность нашего положения…»
• Олег Лекманов: война и словесность (інтерв'ю Олександра Геніса)
• Олег Лекманов в программе Николая Александрова