Лозове (Хмельницький район)

селище Лозове
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Хмельницький район
Тер. громада	Деражнянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA68040150020013234
Основні дані
Засновано	1929
Статус	із 2024 року
Площа	0,79 км²
Населення	1290
Густота	2 006,33 осіб/км²;
Поштовий індекс	32216
Телефонний код	+380 3856
Географічні координати	49°17′35″ пн. ш. 27°17′57″ сх. д. / 49.29306° пн. ш. 27.29917° сх. д. / 49.29306; 27.29917
Водойма	р. Вовк
Відстань
Найближча залізнична станція:	Коржівці
До станції:	0 км
До райцентру:
- залізницею:	7 км
- автошляхами:	19 км
Селищна влада
Адреса	32200, Україна, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Деражня, вул. Миру, 37
Карта
Лозове
Лозове
Лозове у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лозове.

Лозове́ (колишня Торфорозробка) — селище в Україні, у Деражнянській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Селище розташоване біля залізничної станції Коржівці на лінії Жмеринка — Гречани. Засноване в 1929 році на місці видобутку торфу. Статус смт, як і назву Лозове отримало в 1949 році^[1]. Статус селища має від 2024 року.

Розташування

Сусідні населені пункти:

	Богданівці	Марківка	Гатна
	Коржівці	Пн
		Зх    'Лозове'    Сх
		Пд
	Красносілка	Новосілка	Літки

Частина селища (вул. Пролетарська, «Верхня Дільниця») значно відокремлена від основної частини Лозового і знаходиться в безпосередній близькості до села Богданівці.

Символіка

Символами селища є герб та прапор, затверджені рішенням селищної ради 22 вересня 2011 року. Автором обох символів є І. Д. Янушкевич. Квадратне полотнище прапора складається з трьох рівновеликих горизонтальних смуг — синьої, зеленої та чорної. На верхній смузі — жовте сонце, на перетині нижніх двох — жовті полум'я та квітка^[2].

Щит герба багаторазово перетятий зеленим і чорним і має лазурове вістря з срібною нитяною облямівкою. На вістрі срібний штангенциркуль в пояс, над яким золоте сонце. Вістря супроводжується справа вгорі золотим полум'ям, зліва вгорі золотою квіткою. Щит обрамований декоративним картушем та увінчаний срібною міською короною з трьома вежками^[3].

Лозівський інструментальний завод

Передісторія заводу почалась із механічних майстерень, які обслуговували місцеве торфопідприємство. На їх базі у 1961 році виник механічний завод, який спеціалізувався на виготовленні зажимного допоміжного інструменту для металоріжучих верстатів. Першою продукцією підприємства стали перехідні втулки КМ 2/1 — 5/4, обертові верстатні центри КМ № 2 — 5 та свердлувальні патрони ІПС-13. З 1 квітня 1964 року завод перейменували на Хмельницький Інструментальний завод. У 1960-1970-ті роки підприємство значно розрослось, на ньому було розширено асортимент продукції.

У 1986 році підприємство було запрошене Міжнародною організацією якості на конференцію в Женеву з метою вручення йому призу «За найкращу якість», як переможцю конкурсу Мінверстатопрому СРСР.

У 1990-х роках на заводі відбувся значний спад виробництва, накопичилась заборгованість із виплат зарплат та податків, скорочувався персонал. Частину устаткування було розпродано. Перший прибуток підприємство змогло отримати лише у 2003 році. Наразі ВАТ «Лозівський інструментальний завод» поступово відновлює виробництво, його продукція продається в Україні та експортується за кордон.

З 2014 року на заводі виготовлялися буржуйки для українських військових, залучених в АТО^[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Деражнянської міської громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Деражнянського району, село увійшло до складу Хмельницького району^[6].

Соціальна інфраструктура

В селищі працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок «Веселка», бібліотека, поштове відділення, будинок побуту, ательє, музична школа, лікарська амбулаторія, два кафе. Діє хоровий колектив «Лозівчанка».

Збудована Свято-Володимирська церква — священик Володимир Ковальчук (належить до УПЦ МП).

Крім того, у Лозовому діють млин, перукарня, швейна, аптека, низка магазинів та пожежна частина з одним пожежним автомобілем.

У селищі створено аматорську футбольну команду «Лідер»^[7].

Пам'ятки історії

Братська могила радянських військовополонених, вул. Залізнична, 23

У селищі знаходиться братська могила радянських військовополонених, пам'ятка історії місцевого значення.

Примітки

1. Указ Президії ВР УРСР від 20.12.1949 «Про утворення Лозівської селищної Ради в складі Деражнянського району, Кам'янець-Подільської області». Вікіджерела (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
2. Лозове. Прапор // Українська геральдика. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
3. Лозове. Герб // Українська геральдика. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
4. Звітує Громадська рада // Деражнянська РДА. — 18 листопада 2014 р. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 24 листопада 2014.
5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
7. Стартував Чемпіонат Деражнянського району з футболу // Деражнянська РДА. — 27 квітня 2014 р. Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.

Посилання

• Смт. Лозове // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• ВАТ «Лозівський інструментальний завод». Офіційний сайт. [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Паспорт територіальної громади Лозівської селищної ради Деражнянського району