Мануель Арельяно | |
---|---|
ісп. Manuel Arellano | |
Ім'я при народженні | ісп. Manuel Arellano González |
Народився | 19 червня 1957 (67 років) Ельда, Аліканте, Валенсія, Іспанія |
Країна | Іспанія |
Діяльність | економіст, викладач університету |
Alma mater | Барселонський університет Лондонська школа економіки та політичних наук (1985) |
Галузь | економетрія[1] і мікроекономіка[1] |
Заклад | CEMFId Лондонська школа економіки та політичних наук |
Науковий керівник | Denis Sargand |
Аспіранти, докторанти | Victor Aguirregabiriad Enrique Moral-Benitod Raquel Carrascod[2] M. Dolores Colladod[2] César Alonso-Borregod[2] Javier Alvarezd[2] Cristina Barcelód[2] Jesús M. Carrod[2] Pedro Albarránd[2] Gema Zamarrod[2] Laura Hospidod[2] Graciela Sanromand[2] Cristian Bartoluccid[2] Cristina López-Mayánd[2] Joan Llulld[2] Lucciano Villacortad[2] |
Членство | Американська академія мистецтв і наук Європейська академія[3] Економетричне товариство[4] |
У шлюбі з | Olympia Boverd |
Нагороди |
Мануель Арельяно (ісп. Manuel Arellano González; нар. 19 червня 1957, Ельда, Аліканте, Іспанія) — іспанський економіст, професор економіки Центру грошово-кредитних і фінансових досліджень[en], співавтор методу Ареллано-Бонда[en], який був розроблений в 1991 році, у 2013 — президент Європейської економічної асоціації[en], у 2014 — президент Економетричного товариства
Мануель народився 19 червня 1957 року в місті Ельда, провінції Аліканте, Іспанія[5].
Вищу освіту і ступінь бакалавра здобув в 1979 році в Барселонському університеті, магістерський ступінь здобув в 1982 році у Лондонській школі економіки і політичних наук, докторський ступень з економіки здобув в 1985 році в Лондонській школі економіки і політичних наук. Науковим керівником докторської дисертації «Оцінка і тестування динамічних економетричних моделей для панельних даних» був Денис Сарган[en][6].
Викладацьку діяльність розпочав на посаді помічника професора економетрики в Барселонському університеті в 1979-1981 роках, а в 1983-1985 роках науковим співробітником професора Дениса Саргана в Лондонській школі економіки і політичних наук, був науковим співробітником коледжу Наффілда[en], потім в 1985-1989 роках науковим співробітником в Інституті економіки та статистики при Оксфордському університеті, далі в 1989-1992 роках лектором економіки в Лондонській школі економіки і політичних наук. З 1991 року професор економетрики Центру грошово-кредитних і фінансових досліджень [en] [6].
У 2000-2005 роках був членом редколегії, а 2006-2008 роках співредактором журналу Journal of Applied Econometrics[en], з 2003 року редактор «Advanced Texts in Econometrics». В 1990-1991 роках — член редколегії, в 1991-1993 роках — помічник редактора, в 1994-1998 роках — керуючий редактор, в 1998-2003 роках — директор журналу Review of Economic Studies[en], член редакційної ради журналу «Investigaciones Económicas» в 1991-2000 роках і журналу «Revista Española de Economía» в 1991-1994 роках. В 1988-1989 роках був співредактором журналу «Oxford Bulletin of Economics and Statistics»[6].