Манфред Редер
| Манфред Редер | |
|---|---|
| нім. Manfred Roeder | |
 | |
| Народився | 6 лютого 1929 Берлін, Вільна держава Пруссія |
| Помер | 30 липня 2014 (85 років) Нойкірхен, Німеччина |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | правник, адвокат, політик |
| Alma mater | Боннський університет |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна |
| Партія | Християнсько-демократичний союз |
Манфред Редер — (нім. Manfred Roeder, нар. 6 лютого 1929, Берлін — пом. 30 липня 2014, Нойкірхен) — німецький адвокат, ревізіоніст голокосту, колишній терорист.
Редер відвідував Національний інститут політичної освіти (нацистська школа-інтернат) у Пленіі[1]. Як один із наймолодших солдатів у регулярній армії, він захищав Берлін в 1945 році. Після закінчення Другої світової війни деякий час він був членом ХДС[1]. Після виходу з партії він налагодив зв'язки з ультраправим політичним рухом (у Німеччині й за кордоном) і Ку-клукс-кланом.[1]. У 1980 році Deutschen Aktionsgruppen («Німецька група дії») — неонацистська організація, заснована Редером, почала нападати на притулки біженців. У результаті цих дій, німецькими органами правового захисту Редер був класифікований як терорист[1].
У 1997 році телевізійна програма Panorama[en] встановила, що в 1995 році Редер з'явився на запрошення, як спікер Академії навчання німецьких військових в Гамбурзі. Цей скандал, а також той факт, що Редер отримав фінансові пожертвування з боку військових, призвели до звільнення командира Академії та позбавлення звання його заступника контр-адмірала Рудольфа Ланге, з метою відновлення доброї репутації Академії[2].
У 1997 році Манфред Редер висувався як кандидат від NPD (ультраправої партії) в Штральзунді в Мекленбурзі — Передній Померанії під час парламентських виборів[1][3], позиціонуючи себе як «канцлера альтернативи 1998», але безуспішно.
Одружений, має шістьох дітей.
Редер був присутній на національних святах в Ірані на честь приходу до влади аятоли Хомейні. У листі до «Die Bauernschaft» («Селянська громада»), надрукованому в журналі ревізіонізму голокосту, що видає Тіс Крістоферсен, Редер пише з Тегерана: «Нашим візитом ми хочемо продемонструвати нашу солідарність з іранською боротьбою проти всіх великих держав… Тому наша мета здійснити аналогічні революції в Німеччині, і відправити до біса всіх цих політиків, яких підпирають з-за кордону, таких як Шах».
- ↑ а б в г д «Porno-Anwalt» als Größe der Neonazis [Архівовано 2011-07-20 у Wayback Machine.] Bergsträßer Anzeiger, 7 July 2007. (Large pdf) (нім.)
- ↑ Rühe zieht Konsequenzen im Fall Roeder [Архівовано 28 березня 2010 у Wayback Machine.] Rüdiger Moniac, Die Welt 9 December 1997. (нім.)
- ↑ Ein notorisch Rechtsextremer will nach Bonn Andreas Baumann, Die Welt, 18 September 1998. (нім.)