Метрична модуляція

Найпростіша форма метричної модуляції, без позначок (шіснадцята нота =восьма нота), у творі Й. С. Баха. Повільний вступ, за яким слідує алегро, яке традиційно виконується з подвійною швидкістю. Шістнадцяті ноти в старому темпі відповідають восьмим нотам в новому темпі[1].

У музиці метрична модуляція — це зміна частоти пульсу (темпу) або групування імпульсів (розподіл на сильні та слабі долі), яка пов'язана із нотними значеннями або групуваннями, які існували до зміни.

Приклади метричної модуляції можуть включати зміни тактового розміру в незмінному темпі, але частіше ця концепція застосовується до переходів від одного тактового розміру або темпу (метра) до іншого, де тривалість ноти з першого стає еквівалентною тривалості ноти в другий.

Термін «модуляція» використовується та є більш звичним і при аналізі тональної гармонії, де один і той же звук або музичний інтервал визначає перехід від однієї до іншої тональності. В обох випадках до і після зміни звучання існує спільний елемент (нота с певною тривалістю або висотою), який звучить однаково, але виконує різні функції.

Метричну модуляцію вперше описав Річард Франко Голдман[2] під час аналізу Сонати для віолончелі Елліота Картера, і назвав її темповою модуляцією[3]. Іншим синонімічним терміном є пропорційний темп[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Weisberg, 1996, 51–52.
  2. ↑ Goldman, 1951.
  3. ↑ Schiff, 1998, 23.
  4. ↑ Mead, 2007, 65.

Література

[ред. | ред. код]
  • Benadon, Fernando (2004). "Towards a Theory of Tempo Modulation", Proceedings of the 8th International Conference on Music Perception and Cognition, August 3rd–7th, 2004, Evanston, Illinois, edited by S. D. Lipscomb, 563–566. Evanston, IL: Northwestern University, School of Music; Sydney, Australia: Causal productions. ISBN 1-876346-50-7 (CD-ROM).
  • Cunningham, Michael G. (2007). Technique for Composers. AuthorHouse. ISBN 978-1-4259-9618-5.
  • Farberman, Harold (1997). The Art of Conducting Technique: A New Perspective. S.l.: Alfred Publishing. ISBN 978-1-57623-730-4.
  • Goldman, Richard Franko (1951). "Current Chronicle". Musical Quarterly 37, no. 1 (January): 83–89.
  • Mead, Andrew (2007). "On Tempo Relations". Perspectives of New Music 45, no. 1 (Winter): 64-108.
  • Schiff, David (1998). The Music of Elliott Carter. Ithaca: Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-3612-3.
  • Slonimsky, Nicolas (2000). "Metric Modulation". In A Dictionary of the Avant-Gardes, second edition, edited by Richard Kostelanetz; senior editor, Douglas Puchowski; assistant editor, Gregory Brender, 407. New York: Schirmer Books. ISBN 978-0-02-865379-2 (cloth). Paperback reprint, New York and London: Routledge, 2001. ISBN 978-0-415-93764-1.
  • Malawey, Victoria (2007). "Temporal Process, Repetition, and Voice in Björk's 'MedúllaШаблон:'". PhD diss. Bloomington:Indiana University. ISBN 978-0-549-46627-7.
  • Weisberg, Arthur (1996). Performing Twentieth-Century Music: A Handbook for Conductors and Instrumentalists. New Haven and London: Yale University Press. ISBN 978-0-300-06655-5.
  • Winold, Allen (1975). "Rhythm in Twentieth-Century Music". In Aspects of Twentieth-Century Music, edited by Gary Wittlich, 208–269. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall. ISBN 0-13-049346-5.