Міхкель Тікс | |
---|---|
Народився | 11 червня 1953[1] (71 рік) ![]() Рапла, Естонія[1] ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | письменник, журналіст, баскетболіст ![]() |
Alma mater | Rapla Upper Secondary Schoold[1] і Тартуський університет[1] ![]() |
Знання мов | естонська ![]() |
Міхкель Тікс (ест. Mihkel Tiks, 11 червня 1953 року, Таллінн) — естонський письменник, журналіст та колишній баскетболіст.
Міхкель Тікс закінчив середню школу в Рапла в 1971 році, а потім вивчав журналістику в Тартуському університеті з 1971 по 1978 рік. У той же час він зробив кар’єру як професійний баскетболіст і завоював золоту медаль на чемпіонаті Європи разом з радянською командою юніорів у 1970 році[2][3]. По завершенні спортивної кар'єри він працював редактором у різних міністерствах, з 1986 по 1988 рік був членом редакції молодіжного журналу «Vikerkaar»[et] (до 2006 року видавалась також російськомовна версія під назвою «Радуга») та з 1988 по 1991 рік — головним редактором журналу «Teater. Muusika. Kino»[et][4]. Він працював також позаштатним журналістом, видавцем і місцевим політиком (зокрема, був засновником «Партії місцевих вибороів» (ест. Kohalike Valimiste Erakond)[5]).
Тікс був одним із засновників об’єднання письменників Wellesto[et] і членом Спілки письменників Естонії з 1989 по 1995 рік, звідки пішов за власним бажанням[6].
З початку 2000-х років і по 2014 рік постійно мешкав у Криму. Цей досвід він описав у автобіографічному романі «Кримський в’язень» (ест. Krimmi vang), перший том якого охоплює життя та кохання в українському Кримі, тоді як другий том символічно називається «Російська доба» (ест. Vene aeg — це аллюзія до естонської історіографії, де таку назву має період російської окупації Естонії)[7]. Попри дуже критичне ставлення Тікса до українських реалій, зокрема всеосяжної корупції і архаїчної забюрократизованості[8][9], він не може жити за нової, дуже радянської за суттю влади[10].
Тікс дебютував наприкінці 1970-х років у виставі про спортивне життя та залишився вірним цій темі у своїх пізніших роботах. Найбільше уваги привернув його дебютний Баскетбольний роман (1985), який зображає світ професійного спорту вищої ліги. Щодо роману звучали як схвальні[12], так і критичні відгуки[13]. Пізніші твори — студентський роман, написаний разом із сином Танелем про період застою та спогади автора, які стосуються потрясінь в Естонії під час Співочої революції.