Нана Мерівезер

Нана Мерівезер
Народилася24 травня 1985(1985-05-24) (39 років)
Преторія, ПАР
Країна ПАР
 США
Місце проживанняПотомак
Діяльністьмодель, учасниця конкурсу краси, волейболістка
Alma materSidwell Friends Schoold, Університет Південної Каліфорнії і Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі
Знання мованглійська
БатькоDelano Meriwetherd
Зріст1,8 м
Волоссячорне
Очікарі[d]

Нана Мерівезер (24 травня 1985(1985-05-24), Преторія) — американська філантроп, колишня професійна волейболістка та переможниця конкурсів краси «Міс Меріленд США 2012», «Міс США 2012» (з 19 грудня 2012 року після того, як переможниця Олівія Калпо завоювала титул «Міс Всесвіт 2012»), співзасновниця некомерційної організації «Meriwether Foundation», а також дворазова всеамериканська волейболістка в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі.

Життєпис та кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранній життєпис

[ред. | ред. код]

Нана Мерівезер народилася 24 травня 1985 року в Акорнхуку, лікарня Тінцвало, Південна Африка. Її батько — Делано Мерівезер, перший афроамериканець, студент Медичного факультету Університету Дьюка, а мати Номвімбі Мерівезер — південноафриканка і працює юристом.[1] Її батьки на момент народження Мерівезер працювали волонтерами в Південній Африці. У дитинстві та юності жила в Потомаку, штат Меріленд. Пізніше закінчила Sidwell Friends School у Вашингтоні, округ Колумбія[2].

Мерівезер грала у волейбол в Університеті Дюка протягом одного семестру.[3] Пізніше перейшла до Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, де двічі була визнана всеамериканською волейболісткою NCAA і закінчила ЗВО за спеціальністю політології .[4] Після закінчення навчання Мерівезер професійно грала у волейбол за Лас Індіас де Маягуес у Пуерто-Рико, а також тренувалась у складі жіночої національної збірної США з волейболу на літніх Олімпійських іграх 2008 року.[5][6] Пізніше Нана Мерівезер отримала ступінь з домедичних наук в Університеті Південної Каліфорнії.[2]

Конкурси краси

[ред. | ред. код]

Державні титули

[ред. | ред. код]

Мерівезер брала участь у своєму першому конкурсі, організаваному «Міс Всесвіт», «Міс Каліфорнія США 2008», представляючи Малібу, де вона не потрапила до півфіналу. Мерівезер повернулася до «Міс Каліфорнія США» в 2009 році, цього разу представляючи Беверлі-Гіллз, де вона посіла третє місце після Керрі Пріджан. Мерівезер брала участь у конкурсі «Міс Каліфорнія США 2010» і посіла перше місце. Востаннє брала участь у конкурсі «Міс Каліфорнія США» у 2011 році, де посіла четверте місце після Алісси Кампанелли, яка в подальшому виграла «Міс США 2011».[7]

Після чотирьох років змагань у конкурсі «Міс Каліфорнія США», Мерівезер повернулася до свого штату Меріленд і стала " Міс Меріленд США 2012 ". Вона виграла титул і отримала право представляти штат на «Міс США» .

Міс США 2012

[ред. | ред. код]

Мерівезер представляла Меріленд на конкурсі "Міс США 2012 ", де врешті-решт посіла перше місце після Олівії Калпо з Род-Айленда . 19 грудня 2012 року Олівія Калпо здобула титул «Міс Всесвіт 2012». Відповідно до протоколу конкурсу, Міс США повинна втратити свій титул, щоб виконувати свої обов'язки «Міс Всесвіт». Наступна у рейтингу, Нана Мерівезер стала, таким чином, новою «Міс США 2012». Після одержання нагороди Мерівезер стала найстарішою учасницею, яка коли-небудь була коронована на Міс США у віці 27 років. Цей рекорд був подоланий Чеслі Кріст, яка стала переможцем у 2019 році.[8]

Волонтерська діяльність

[ред. | ред. код]

Мерівезер є співзасновником Фонду Мерівезер, яким вона керує разом із членами своєї родини. Організація здійснює програми в галузі охорони здоров'я, освіти, харчування та розвитку в сільських та збіднілих громадах Південної Африки .[9] Мерівезер працювала помічником Гленди Бейлі, головного редактора Harper's Bazaar .[10] Вона працювала для Carine Roitfeld CR Fashion Book, Vanity Fair та Vogue Australia та допомагала його створенню.[11] Заснована Джозефом Любіном, Мерівезер приєдналася до ConsenSys у 2018 році, де вона допомагає будувати децентралізовані компанії та додатки для блокчейну Ethereum.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Nana Meriwether. MUO. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 18 грудня 2017.
  2. ↑ а б (June 4, 2012). Nana Meriwether, Sidwell Friends grad, is first runner-up at Miss USA [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.], The Washington Post
  3. ↑ (February 20, 2006). Breaking the Barrier, Inside — Duke University Medical Center
  4. ↑ (July 8, 2012). UCLA volleyball alumna Nana Meriwether finds a new way to compete by participating in pageants [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.], Daily Bruin
  5. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 24 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Nana Meriwether. LinkedIn. Nana Meriwether. Процитовано 18 грудня 2017.
  7. ↑ (June 4, 2012). More on Miss USA Maryland Nana Meriwether [Архівовано 23 грудня 2012 у Wayback Machine.], Baltimore Sun
  8. ↑ Nana Meriwether Becomes The New Miss USA. Independent Online. 20 грудня 2012. Архів оригіналу за 24 грудня 2012. Процитовано 20 грудня 2012.
  9. ↑ Meriwether Foundation About Us. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 1 травня 2022.
  10. ↑ Nana Meriwether. Harper's Bazaar. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 18 грудня 2017.
  11. ↑ City Lately About Us. Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 24 червня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]