Національне військове училище (Франція)

Національне військове училище
47°42′01″ пн. ш. 0°04′31″ зх. д. / 47.70028° пн. ш. 0.075257° зх. д. / 47.70028; -0.075257
Типeducational facilityd[1]
Країна Франція[1]
РозташуванняQ125874761?
Засновано15 жовтня 1969[1]
ВипускникиCategory:Brutions
Сайтprytanee-national-militaire.fr​(фр.)
rh-terre.defense.gouv.fr/formation/lyceesmilitaires/prytanee-national-militaire
Мапа
Ворота училища

Національне військове училище (фр. Prytanée National Militaire), Вища школа «фр. La Flèche», колишній колеж Генріха Великого — навчальний заклад в Франції, що підпорядкований військовому відомству, який надає традиційну повну середню освіту, а також спеціальні підготовчі курси на рівні першого року навчання університету для студентів, які планують навчатись у військових академіях Франції.

Училище розташоване в Ла-Флеш, департамент Сарта.

В королівській Франції

[ред. | ред. код]
Замок Ла Флеш в 18-му столітті

В 16-му столітті, Франсуаза, герцогиня Алансонська, бабуся майбутньго Генріха IV заснувала замок в Ла Флеші, де поселились у 1552 році Антуан де Бурбон, король Наварський, та його дружина Жанна д'Альбре, майбутні батьки Генріха IV. В 1604 році Генріх IV подарував замок єзуїтам, щоб ті заснували там «Королівський колеж Генріха Великого» з метою «відбирати та навчати найкращі уми нашого часу».

Перші єзуїти залишили Понт-а-Муссон 16 жовтня 1603 року і дісталися до Ла Флешу 2 січня 1604 року. Вони почали навчати граматики, риторики, латини, грецької, івриту, філософії, математики, теології. В травні 1607 року у Фонтенбло був прийнятий статут закладу, та почались будівельні роботи після яких будівля почала приймати свою сучасну форму.

Рене Декарт був одним з п перших і найзнаменитіших учнів школи з 1607 по 1615 рік згадує про школу в своїй праці Міркування про метод — «Я вчився в одній з найвідоміших шкіл Європи». Колеж продовжував розширюватись, а на час смерті Генріха IV тут вже була простора церква, в якій захоронені серця Генріха IV та його дружини королеви Марії Медічі. Починаючи з 1650 року в училище поступають численні іноземці; сучасники перераховували «американців, індійців, татар і навіть китайців». В часи розквіту училища єзуїтів тут жили до 1500 учнів та 120 викладачів. Серед випускників цього періоду — Ларошфуко, П'єр Сеґюр, Жан Пікар та маршал Фітцджеймс.

Відомі випускники

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Annuaire de l'éducation

Література

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Prytanée national militaire
  • Le Prytanée, une institution militaire dans l'Université, La Flèche, Prytanée national militaire et Université du Maine, 266 p. Actes du colloque du bicentenaire du Prytanée national militaire de La Flèche, 4-5 avril 2008.
  • La Flèche. Quatre siècles d'éducation sous le regard de l'État, La Flèche, Prytanée national militaire et université du Maine, 2006, 358 p. Actes du colloque universitaire des 2-3 avril 2004 à La Flèche.
  • Luc Chanteloup, Les trésors du Prytanée national militaire de La Flèche, Le Mans, Éditions de la Reinette, 1er mai 2004 (ISBN 978-2-91-356622-4 et 2-91-356622-7)
  • Alain de Dieuleveult, Jean-Claude Ménard, Daniel Potron, Jean Petit, 1604—2004 : du collège royal au Prytanée militaire, Paris, 2004
  • Jules Clère, Histoire de l’École de La Flèche depuis sa fondation par Henri IV jusqu’à sa réorganisation en Prytanée impérial militaire, Éditions Jourdain, 1853
  • Bernard Beaupère, Histoire du Prytanée national militaire, Éditions Charles Lavauzelle, 1985