Онопрієнко Вікторія Максимівна Онопрієнко Вікторія Максимівна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Громадянка України | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 18 жовтня 2003 (21 рік) Київ, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 168 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Спорт | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Країна | Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вид спорту | Художня гімнастика | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренери | Ірина Дерюгіна Іванівна,Вікторія Мазур | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Онопрієнко Вікторія Максимівна у Вікісховищі |
Вікторія Максимівна Онопрієнко (нар. 18 жовтня 2003, Київ) — українська гімнастка, чемпіонка Європи. Фіналістка Олімпійських ігор в Токіо. Майстер спорту міжнародного класу. Призер чемпіонату Європи в команді, чемпіонату світу у вправах з булавами[1] та Всесвітніх ігор у вправі зі стрічкою. Переможниця та призер етапів Кубка світу.
Батько в підлітковому віці був членом збірної команди з фехтування, мати займалась легкою атлетикою. Зараз батьки працюють зубними техніками, займаються протезуванням.
Серед захоплень — кулінарія, мріє відкрити власний ресторан чи стати шеф-кухарем.[2]
30 червня 2022 року повідомила про загибель брата Сергія Краснова у боях з російськими окупантами.[3]
2 травня 2024 року МОК представила документальний фільм "Viktoriia: Ukraine’s Gymnastics Hope", який Міжнародний олімпійський комітет присвячений 20-річній українській гімнастці. Фільм розповідає про її боротьбу за мрію потрапити на Олімпійські ігри в Парижі 2024 року, незважаючи на війну в Україні та те, що її батько захищає країну на фронті.[4][5]
З чотирьох років відвідувала різні гуртки. Починала з фігурного катання, але через три місяці у зв'язку з великою кількістю хвороб залишила секцію. Після відвідин з родиною в Палаці спорту «Кубка Дерюгіної» попросила батьків записати її до секції художньої гімнастики.[2] Почала тренуватися в Києві у групі Юрченко Ольги Валеріївни. З 2015 року у збірній команді України. З 2017 року другий номер юніорської збірної України після Христини Пограничної. У 2018 році стала бронзовою призеркою в абсолютній першості на кваліфікаційному турнірі на Юнацькі Олімпійські ігри, але через правило «однієї гімнастки від країни» участь в Юнацьких Олімпійських іграх не брала.[6].
Дебютувала в дорослій збірній України.
За рішенням тренерського штабу «через потрапляння в більшу кількість фіналів в окремих видах на міжнародних турнірах» була включена до складу збірної на чемпіонат Європи[7], де в фінали в окремих видах кваліфікуватись не вдалось, однак, змогла разом з Владою Нікольченко здобути дві ліцензії на чемпіонат Європи 2020 в Києві.
На чемпіонаті світу в кваліфікації мала робити два види, але в останній день була замінена на Владу Нікольченко.[2]
3 березня До перемоги у багатоборстві Вікторія Онопрієнко додала ще три золоті медалі: у вправах з обручем, м’ячем і стрічкою. Найвищий бал українка отримала за виступ з обручем — 35.750. Єдиною дисципліною, де Онопрієнко не здобула перемогу, став фінал з булавами. Вікторія завоювала "срібло", отримавши 30.500 бала[8][9]
Після здобуття дебютної бронзи в абсолютній першості[10] на кубку світу в Мілані, Італія, кваліфікувалась до трьох фіналів: у вправі з обручем, м'ячем та булавами. У фіналі вправи з обручем припустилася двох втрат, посіла восьме місце, після чого знялась з двох інших фіналів через травму коліна.[11]
Рік | Змагання | Команда | АП | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
2019 | Кубок Дерюгіної. Київ[12] | 7 | 7 | ||||
Гран-прі. Тьє[13] | 11 | 7 | 5 | ||||
Кубок світу. Пезаро[14] | 9 | 7 | 4 | 7 | |||
Кубок світу. Софія[15] | 14 | ||||||
Кубок світу. Баку[16] | 14 | 6 | 4 | ||||
Чемпіонат Європи[17] | 5 | 23 | |||||
Кубок світу. Брно[18] | 8 | 4 | |||||
Кубок світового виклику. Мінськ[19] | 14 | 7 | |||||
Гран-Прі. Холон[20] | 12 | 4 | 8 | ||||
Кубок України[21] | 4 | ||||||
2020 | «LA Lights 2020»[22] | 4 | |||||
Міжнародний турнір
«Miss Valentine 2020»[23] |
|||||||
Командний чемпіонат України[24] | |||||||
Гран-прі. «Кубок Дерюгіної». Київ[25] | |||||||
Чемпіонат України[26] | |||||||
2021 | Кубок України. Дніпро[27] | 4 | 4 | ||||
Кубок світу. Софія[28] | 6 | 6 | 5 | ||||
Кубок світу. Ташкент | 13 | 6 | |||||
Чемпіонат України[29] | |||||||
Кубок світу. Пезаро | 14 | ||||||
Чемпіонат Європи | 11 | 8 | 7 | ||||
Гран-прі. Тель-Авів[30] | 6 | 8 | 4 | 4 | |||
Олімпійські ігри | 10 | ||||||
Гран-прі. Марбелья[31][32] | 8 | ||||||
Чемпіонат світу | 4 | 5 | 8 | 8 | 7 | ||
2022 | Кубок світу. Софія[33] | 19 | 7 | ||||
Кубок світу. Пезаро | 8 | 8 | |||||
Чемпіонат Європи | 8 | 8 | 5 | 10 | 10 | 15 | |
Всесвітні ігри | 8 | 18 | 14 | ||||
Чемпіонат світу | 4 | 4 | 4 | 6 | |||
Клубний чемпіонат світу[34] | |||||||
2023 | Гран-прі. Miss Valentine[35] | ||||||
Гран-прі. Марбелья | 5 | 6 | 7 | ||||
Кубок світу. Баку | 6 | 4 | |||||
Чемпіонат Європи | 14 | 4 | 4 | 6 | |||
Чемпіонат України | |||||||
Чемпіонат світу | 6 | 7 | |||||
Кубок України | |||||||
2024 | Гран-прі. Miss Valentine | ||||||
Гран-прі. Марбелья | 4 | 5 | |||||
Гран-прі. Тьє | 5 | 6 | |||||
Кубок світу. Софія | 10 | 7 | 4 | ||||
Чемпіонат Європи | 8 | 26 | |||||
Гран-прі. Брно | 7 | ||||||
Кубок світу. Мілан | 8 | DNS | DNS |
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)