Освіта в Латвії

Освітня система Латвії

Освіта в Латвії є безкоштовною та обов’язковою. Обов’язкова освіта включає два роки дошкільної освіти (як правило, починаючи з 5 років) та ще дев'ять років початкової освіти (як правило, до 15/16 років). [1][2]

У 1996 р. валовий показник основного зарахування становив 95,8%, а чистий показник первинного зарахування становив 89,5%. [3] Кількість дітей, які не відвідують початкову школу, зростала з 2001 року. [3]У сільській місцевості ряд шкіл закритий. [3] Місце, відведене мовам меншин у середній освіті після переходу школи меншин 2004 року до двомовної освіти (60% латвійської та 40% мовою меншин), стало проблемою протестів у 2003-2004 роках і проти цього виступили працівники та асоціації оборонних шкіл Росії на підтримку шкіл російської мови. [4][5]

За даними ЮНЕСКО за 2010 рік, до 720 студентів з Латвії було зараховано до вищих навчальних закладів за кордоном (переважно у Великій Британії, Росії та Німеччині); 1760 студентів з інших країн були зараховані до вищих навчальних закладів Латвії (переважно з Росії, України та Литви). [6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Compulsory Education in Europe (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2016. Процитовано 17 травня 2020.
  2. http://www.dircms.lv. Education system - Study in Latvia - studyinlatvia.eu. www.studyinlatvia.eu. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 17 травня 2020.
  3. а б в "Latvia" [Архівовано 2008-04-21 у Wayback Machine.]. Findings on the Worst Forms of Child Labor (2001). Bureau of International Labor Affairs, U.S. Department of Labor (2002). This article incorporates text from this source, which is in the public domain. Archived copy. Архів оригіналу за 21 квітня 2008. Процитовано 24 червня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Eglitis, Aaron (11 вересня 2003). Protesters rally against education reform. The Baltic Times. Процитовано 24 червня 2008.
  5. Eglitis, Aaron (29 січня 2004). School reform amendment sparks outrage. The Baltic Times. Процитовано 24 червня 2008.
  6. UNESCO UIS. www.uis.unesco.org.

Посилання

[ред. | ред. код]