Палій Андрій Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Палій.

Палій Андрій Миколайович
рос. Андрей Николаевич Палий
Народився	13 лютого 1971(1971-02-13) Київ, Українська РСР, СРСР
Помер	19 березня 2022(2022-03-19) (51 рік) під Маріуполем, Донецька область, Україна
Країна	Росія
Діяльність	офіцер, психолог
Alma mater	Київське вище військово-морське політичне училище
Знання мов	російська
Заклад	ЗС РФ
Учасник	Російсько-грузинська війна, російське вторгнення в Україну (з 2022) і Інтервенція Росії в Сирію
Військове звання	капітан 1-го рангу
Нагороди	Нагрудний знак випускника вищого військового навчального закладу в Радянському Союзі^d
Медіафайли у Вікісховищі

Андрій Миколайович Палій (13 лютого 1971, Київ^[1]— 19 березня 2022^[2], Маріуполь) — російський офіцер, капітан 1-го рангу, заступник командувача Чорноморського флоту РФ з військово-політичної роботи.

Біографія

Навчався у середній школі № 10 у м. Сєвероморськ Мурманської області. У 1992 р. закінчив Київське ВВМПУ за спеціальністю «соціальний психолог, педагог». Після випуску лейтенанта А. М. Палія призначено заступником командира 4-ї роти 2-го полку з виховної роботи Національної гвардії України в м. Києві, але вже у березні 1993 року в зв'язку з відмовою приймати українську військову присягу вибув на Північний флот. Проходив службу на есмінці «Безстрашний» проєкту 956 психологом, згодом заступником командира РТБЧ з виховної роботи. Брав участь у формуванні екіпажу, прийманні корабля від промисловості, ходових та державних випробуваннях, міжфлотському переході у серпні 1994 р. з Балтійського на Північний флот.

У серпні 2004 року Палій повернувся у своє з'єднання ЧФ на посаду заступника командира РТБЧ з виховної роботи ВПК «Очаків» проєкту 1134Б, у травні 2005 року призначений заступником командира 11-го БРПЧ 30-ї ДНК ЧФ з виховної роботи. З осені 2004 року неодноразово виконував обов'язки заступника командира походу по роботі з особовим складом загонів кораблів ЧФ у Середземному морі, у тому числі в ході оперативно-стратегічних навчань «Захід-2009», «Схід-2010», російсько-італійських військово-морських. навчань «ІОНЕКС-2011». В серпні-вересні 2008 року брав участь у війні в Грузії^[3]. У квітні-липні 2010 року очолював морально-психологічне забезпечення міжфлотського переходу крейсера «Москва» проєкту 1164 з Чорноморського на Тихоокеанський флот через Індійський і Тихий океани.

З 2011 року — начальник відділу по роботі з особовим складом Чорноморського флоту РФ. Учасник вторгнення в Україну. Загинув у бою^[4][2].

Нагороди

• Медаль Ушакова
• Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»
• Медаль «За військову доблесть» 2-го і 1-го ступеня
• Медаль «За участь у військовому параді в День Перемоги»
• Медаль «За повернення Криму»
• Медаль «За відзнаку в навчаннях»
• Медаль «Адмірал Флоту Радянського Союзу М.Г. Кузнєцов»
• Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го, 2-го і 1-го ступеня (20 років служби)
• Медаль «200 років Міністерству оборони»
• Медаль «Адмірал Флоту Радянського Союзу С.Г. Горшков»

Див. також

• Список російських офіцерів, що загинули під час вторгнення в Україну (2022)

Примітки

1. XUNTA. Палий Андрей Николаевич. Myrotvorets.center (рос.). Процитовано 19 березня 2022.
2. ЗСУ ліквідували заступника командувача Чорноморського флоту РФ. ТСН.ua (укр.). 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
3. Сергиенко, Юрий (5 лютого 2021). Расследователи назвали имена российских моряков, захватывавших Крым. Фото и видео. OBOZREVATEL INCIDENT (рос.). Процитовано 19 березня 2022.
4. https://sevastopol.su/news/v-specoperacii-pod-mariupolem-pogib-zamkomanduyushchego-chf-andrey-paliy