Пауль Кеніг
| Пауль Кеніг | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Фотографія Кеніга з автографом (1916). | |||||
| Народився | 20 березня 1867[1]  Рор, Шмалькальден-Майнінген, Тюрингія, Німеччина | ||||
| Помер | 9 вересня 1933 (66 років) Gnadaud, Барби, Зальцланд, Саксонія-Ангальт, Німеччина | ||||
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина | ||||
| Діяльність | підводник | ||||
| Знання мов | німецька | ||||
| Учасник | Битва за Атлантику (1914—1918) і Перша світова війна | ||||
| Військове звання | Kapitänleutnant[d] | ||||
| Нагороди |
| ||||
Пауль Лебрехт Кеніг (нім. Paul Lebrecht König; 20 березня 1867, Рор — 8 вересня 1933, Барбі) — німецький торговий та військовий моряк, корветтен-капітан рейхсмаріне.
Син пастора. В 16 років вступив на торговий флот юнгою і здобув морську освіту. Потім навчався у навігаційному училищі Бремергафена, після чого плавав штурманом. В 1894 році отримав ліцензію капітана. З 1896 року — офіцер, з 1911 року — капітан компанії Norddeutscher Lloyd.
Після початку Першої світової війни був призваний в кайзерліхмаріне. Спочатку служив вахтовим, потім — 1-м офіцером на броненосці «Бранденбург». В кінці 1915 року звільнений з дійсної служби. З січня 1916 року відвідував училище підводників. Навесні отримав відпустку. З червня 1916 року — командир першого торгового підводного човна «Дойчланд», на якому здійснив 2 походи у тоді ще нейтральні США. Після вступу у війну США торгові походи припинились, а Кеніг був призначений командиром групи блокадопроривачів. Після війни служив у Військово-морському управлінні. В 1920 році звільнений у відставку.
До 1931 року працював в Norddeutscher Lloyd, спочатку як офіцер пасажирського корабля «Колумбус», потім — як керівник відділу і прокурист. В 1932 році оселився в Барбі, де і помер.
5 вересня 1901 року одружився з Мюріель Пеннігтон, дочкою лондонського священика. В пари народились син і дочка.
- Лейтенант-цур-зее резерву (20 вересня 1894)
- Оберлейтенант-цур-зее резерву (23 січня 1899)
- Капітан-лейтенант резерву (10 грудня 1904)
- Корветтен-капітан резерву запасу (21 червня 1920)
- Залізний хрест
- 2-го класу (1915)
- 1-го класу (1916)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест (1916)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, лицарський хрест 1-го класу (1916)
- Почесний доктор медицини Університету Галле (1916)
- В 1938/45 році старша школа на Ляйбніцплац в Бремені мала назву «Школа капітана Кеніга».
- На честь Кеніга названа дорога в Обернойланді (Kapitän-König-Weg).
- На Бременській ратуші встановлена меморіальна дошка на честь Кеніга.
- На Домі двіночків у Бремені встановлений барельєф Кеніга. Автор — Бернгард Гетгер.
- Die Fahrt der Deutschland. Verlag Ullstein & Co, Berlin 1916.
- Jan Heitmann: Unter Wasser in die neue Welt. Handelsunterseeboote und kaiserliche Unterseekreuzer im Spannungsfeld von Politik und Kriegführung. Spitz, Berlin 1999, ISBN 3-87061-788-8 (Universitätsreihe – Geschichte), (Dissertation Universität Hamburg, 1996, 365 Seiten).
- Bodo Herzog: König, Paul. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 12, Duncker & Humblot, Berlin 1980, ISBN 3-428-00193-1, S. 347 f. (Digitalisat).
- Norddeutscher Lloyd Bremen (Hrsg.): Jahrbuch 1916/1917. Der Krieg und die Seeschiffahrt unter besonderer Berücksichtigung des Norddeutschen Lloyd. III. Teil, Welt-Reise-Verlag, Berlin 1917, ZDB-ID 217886-2
- Eberhard Rössler: Die deutschen U-Kreuzer und Transport-U-Boote. Bernard & Graefe Verlag, Bonn 2003, ISBN 3-7637-6246-9
- Hartmut Schwerdfeger, Erik Herlyn: Die Handels-U-Boote „Deutschland“ und „Bremen“. Das Abenteuer der sensationellen Ozeanüberquerungen. (Ein vergessenes Kapitel der Seefahrt). Kurze-Schönholtz und Ziesemer Verlag, Bremen 1997, ISBN 3-931148-99-8.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.