Пишчевич Симеон Степанович

Пишчевич Симеон Степанович
Народився4 вересня 1731(1731-09-04)[1]
Шид, Сербія
Померлистопад 1798 (67 років) або 1785
Діяльністьписьменник, офіцер
Галузьвійськова служба[2] і мемуарна літератураd[2]
Знання мовсербська[2]
ДітиПишчевич Олександр Семенович

Пишчевич Симеон Степанович (або ж Семен; 1731—1785) — сербський військовик, який перейшов на службу до армії Російської імперії завдяки проекту створення Нової Сербії. Командир (12.1770-1776 — полковник; з 22.09.1775 бригадир) Охтирського гусарського полку; дослужився до генерал-майора. Письменник-мемуарист[3].

Родина

[ред. | ред. код]
Rodovid.org
link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Перша дружина — Дафина Рашкович.

Друга дружина — Катерина Дмитрівна, з дому Хорват, племінниця Івана Хорвата, ініціатора створення Нової Сербії та Слов'яносербії.

Син від другого шлюбу — Олександр Пишчевич.

Нащадок — Пищевич Семен Григорович.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

19 лютого 2016, в рамках декомунізації в Україні в Олександрії один з провулків в історичній частині міста було названо «Родини Пищевичів»[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb17790470g
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Євген Пащенко УКРАЇНСЬКО-СЕРБСЬКІ ЗВ’ЯЗКИ ДОБИ БАРОКО XVII–XVIII ст. Київ «Освіта України» 2017
  4. ↑ Перейменування в Олександрії

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Деян Айдачич. Офіцери Пишчевичі: риси сербської ідентичності та їх втрата
  • Известіе о похожденіи Симеона Степановича Пишчевича 1731—1785 / Под редакціей Д. Чл. Нила Попова. — Москва 1884; Мемоари / Симеон Пишчевић. — Београд, Српска књижевна задруга, 1964. — 531 с.

Посилання

[ред. | ред. код]