Пйотр Ожаровський
| Пйотр Ожаровський | |
|---|---|
| Народився | 1725[3][4]  |
| Помер | 9 травня 1794[1][2] Ринкова площа Старого міста Варшави, Варшава, Річ Посполита або Варшава, Річ Посполита ·повішення |
| Поховання | Свєнтокшиське кладовище у Варшавіd |
| Країна | Річ Посполита |
| Діяльність | дипломат |
| Alma mater | Колегіум нобіліум (1746) |
| Членство | Торговицька конфедерація, Q11742334?, Q780187?, Радомська конфедерація, Постійна Рада і Q9206104? |
| Посада | Писар великий коронний[5], великий гетьман коронний[2], староста, Консул Конфедерації, посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd і каштелян войніцькийd |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Рід | Ożarowskid |
| Батько | Jerzy Marcin Ożarowskid |
| У шлюбі з | Q112085708?[6] |
| Діти | Adam Petrovich Ozharovskyd, Kajetan Ożarowskid[6], Stanisław Ożarowskid[6], Q18634698? і Q16562880?[6] |
| Нагороди |   |
 | |
Пйотр Ожаро́вський (пол. Piotr Ożarowski; 1725 — 9 травня 1794) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Ожаровських гербу Равич. Останній великий гетьман коронний (1793—1794). Генерал-майор (з 1757) і генерал-лейтенант (з 1761) коронних військ, писар великий коронний (1768—1775). Войницький каштелян (з 1781). Шеф 12-го піхотного коронного полку (1785-1786), генерал-лейтенант Малопольської дивізії (1792). Член Гродненської конфедерації 1793 року. Командувач Малопольської дивізії (1792), шеф Піхотної коронної гвардії (1793—1794).
Син великого підстолія коронного і великого обозного коронного Єжи Марціна Ожаровського (бл. 1690-1742) і Констанції Бобровніцької. Походив з дрібної мазовецької шляхти. Обрав для себе військову кар'єру, спочатку служив у пруській армії, потім перейшов на службу в польську коронну армію.
1767 року став кавалером ордена Святого Станіслава. Обіймав посади каштеляна войницького з 1781 року і гетьмана великого коронного (19 листопада 1793 - 1794). У 1773 році був нагороджений Орденом Білого Орла. Був прихильником польського короля Станіслава Августа.
Співпрацював з російським послом у Варшаві[7] Стакельбергом, який платив йому платню. У 1792 році приєднався до Торговицької конфедерації. У травні 1794 року під час повстання Костюшка разом з іншими учасниками Торговицької конфедерації був засуджений до смертної кари і повішений у Варшаві.
Був двічі одружений. Його першою дружиною була Маріанна Джербіцька, від шлюбу з якою мав чотирьох синів: Адама, Казімєжа, Северина та Францішека. Вдруге одружився з Ельжбетою Пац — донькою старости пінського та вілейського Пйотра Паца (помер 1756 р.).[8] Мали 3-х синів: Єжи, Каєтана, Станіслава.
Старший син Адам (від першої дружини) став генералом російської армії, брав участь у війні проти Наполеона.
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б в Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 45. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ MAK
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 99. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ а б в г Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 287. — 377 с.
- ↑ Piotr Ożarowski (ok. 1725 - 1794) – carski poplecznik
- ↑ Pacowie (01) [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Ożarowski, Piotr // Polski Słownik Biograficzny. — t. 24. — s. 673. (пол.)
- Piotr z Alkantary Ożarowski z Ożarowa h. Rawicz // Minakowski, M.J. Genealogia potomków Sejmu Wielkiego. (пол.)
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |